Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 489/635/23
про виправлення описки
19 березня 2024року суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., розглянувши за ініціативою суду питання про виправлення описки в рішенні Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023року у цивільній справі № 489/635/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У провадженні Миколаївського районного суд Миколаївської області перебувала цивільна справа № 489/635/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023року задоволено позов ОСОБА_1 та шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 04.09.2020року Центральним районним у місті Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 438 - розірвано. При цьому помилково вказано прізвище відповідача « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч.1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У розумінні процесуального законодавства описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 липня 2020 року у справі № № 521/1074/17
Також у своїй постанові від 11.11.2020року у справі №300/765/15-ц Верховний суд зазначив, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У рішенні Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023року не вірно зазначена прізвище відповідача, а саме:замість вірного « ОСОБА_4 » помилково вказано: « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Таким чином, суд вважає за необхідне, за власною ініціативою, виправити допущену описку.
Керуючись ст.ст.258-260, 432 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Виправити описку в рішенні Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023 року у цивільній справі № 489/635/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши вірно по прізвище відповідача « ОСОБА_4 » замість невірно зазначеного « ОСОБА_3 ».
Дана ухвала є невід'ємною частиною рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22.09.2023року у цивільній справі № 489/635/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М.Войнарівський