"20" березня 2024 р.
Справа №489/4085/23
Провадження №6/489/101/24
20 березня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Войтенко К.М.,
за участю: представника заявниці - адвоката Єлєніна С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
28 лютого 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Єлєніна С.М., звернулася до суду з заявою, якою просила розстрочити виконання судового рішення по справі № 489/4085/23 шляхом щомісячної оплати рівними частинами до повного погашення та заборонити приватному виконавцю Баришнікову А.Д. вчиняти будь-яких виконавчих дій з метою примусового виконання стягнення коштів у розмірі 193574,47 грн на час розстрочки виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 07.02.2024 у справі № 489/4085/23. Зазначає, що ОСОБА_1 виїхала за межі України до Швейцарії, де зараз і проживає, отримавши статус захищеної особи. Перебування за межами України, унеможливив ОСОБА_1 отримання будь-яких доходів в Україні. На даний час єдиним джерелом доходу заявниці є державна допомога, яку вона отримує як захищена особа у Швейцарії. Вищезазначені обставини істотно ускладнюють виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 07.02.2024 у справі № 489/4085/23.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2023, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 березня 2019 року в розмірі 238681 грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 3580 грн. 22 коп..
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07.02.2024, заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року змінено, зменшивши заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2019 року до 190710,27 грн., а судовий збір до 2684,20 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 859,25 грн.
Рішення суду набрало законної сили 07 лютого 2024 року.
В своїй заяві заявниця зазначає, що на даний час вона перебуває за межами України. На даний час єдиним джерелом доходу заявниці є державна допомога, яку вона отримує як захищена особа у Швейцарії.
Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк. Розстрочка допускається лише у виключних випадках.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі №2а-25767/10/0570 (провадження №К/9901/40938/18) та від 02 квітня 2019 року у справі 323/2399/18 (провадження №22ц/807/488/19).
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для розстрочення виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.
При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 посилалася на скрутне фінансове становище у період воєнного часу.
Вищезазначені обставини не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин, що ускладнюють виконання рішення суду, а також не є достатніми підставами для розстрочення виконання рішення суду.
Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявниця до суду не надала, тоді як, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги зазначені обставини по справі та те, що заявницею не доведено належними та допустимими доказами обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд приходить до висновку про необґрунтованість необхідності розстрочення виконання рішення.
Керуючись ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення або складання повного тексту.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «20» березня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева