20.03.2024
Справа № 489/420/24
Провадження №2/489/774/24
20 березня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Войтенко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення
встановив.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 26422,54 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Посилаючись на те, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржників за адресою: АДРЕСА_1 . У звязку з нарахуванням чинності постанови КМУ від 02.02.2022 № 85 «Про внесення змін до постанови КМУ № 690» та керуючись нормами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. 633, 634 ЦК України, позивач опублікував публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що є публічним договором приєднання, яка поширюється на споживачів. Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті позивача співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з підприємством, власники індивідуальних житлових будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від послуги підприємства. відповідачами не надавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі. Від боржниці не надходило заяв щодо припинення користування послугами. Свої обов'язки щодо надання послуг МКП «Миколаївводоканал» виконував в повному обсязі та належним чином. Скарг та претензій від відповідачки для здійснення перерахунку вартості послуг за період її ненадання, надання невідповідної якості не надходило. Згідно п.п. 20, 21 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання, ст. 68 ЖК України, на споживачів послуг з водопостачання та водовідведення покладено обов'язок своєчасної щомісячної сплати зазначених послуг. Боржницею оплата своєчасно та в повному обсязі не проводилась. Дані про право власності на зазначене приміщення відповідачкою до позивача не надавались. В результаті систематичної неналежної оплати споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 21.12.2017 по 17.01.2024, наявна заборгованість станом на 17.01.2024, у сумі 26422,54 грн.
Ухвалою суду від 25.01.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відсутній відзив на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі боржнику за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з нарахуванням чинності постанови КМУ від 02.02.2022 № 85 «Про внесення змін до постанови КМУ № 690» та керуючись нормами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. 633, 634 ЦК України, позивач опублікував публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що є публічним договором приєднання, яка поширюється на споживачів.
Договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті позивача співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з підприємством, власники індивідуальних житлових будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від послуги підприємства. відповідачами не надавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі.
Внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо сплати поточних спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 21.12.2017 по 17.01.2024, утворилася заборгованість в розмірі 26422 грн. 54 коп. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 26384 грн. 46 коп.; абонентської плати у розмірі 38 грн. 08 коп.
Позивач зазначає, що боржникам неодноразово повідомляли про наявну заборгованість та наслідки невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг, що підтверджується повідомленнями про заборгованість.
Дані про право власності на зазначене приміщення відповідачами до МКП «Миколаївводоканал» не надавались.
Згідно відповіді № 417012 від 23.01.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Споживачі, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення або звертаються до МКП «Миколаївводоканал» для отримання вказаних послуг, та вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов Договору. У зв'язку тим, що даний договір є договором приєднання, його умови не підлягають узгодженню зі стороною, що приєднується (споживачем).
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. За відсутності таких умов та вимог зобов'язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, відповідачка є споживачем комунальної послуги, що надає позивач, оскільки між позивачем і відповідачкою встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання комунальних послуг постачання холодної води і водовідведення, однак вона не сплачує вартість послуг, що порушує право позивача на отримання коштів за надані послуги у встановлений законодавством строк, та в повному обсязі. За такого, у відповідачки виникло зобов'язання сплатити заборгованість за спожиті послуги, а у позивача право вимагати від них виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Будь-яких доказів з приводу того, що відповідачка відмовлялась від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися, або надавалися не в повному обсязі, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг, або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг - суду надано не було.
Згідно з ч. 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.20 вказаного Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
З огляду на вказане, саме на відповідача покладено обов'язок укладення договору із позивачем на надання відповідних послуг.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати послуги водопостачання та водовідведення, а відповідачі повинні за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.
За змістом п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Приписами статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Статями 68, 162 Житлового кодексуУкраїни визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Станом на 17.01.2024 заборгованість відповідача за надані послуги водопостачання та водовідведення становить 26422 грн. 54 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із статтею 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто, в силу належності квартири на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.
Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц.
Згідно Договору купівлі - продажу квартири від 11.08.2017, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 . Вказаний договір купівлі - продажу посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1236.
Враховуючи, що відповідачка є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення та власницею квартири, до якої позивачем подаються послуги, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає,що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
У зв'язку з вищевикладеним, та згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 26422 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, код ЄДРПОУ 31448144.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено «20» березня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева