Справа № 489/1263/24
Провадження № 2/489/981/24
Іменем України
25 березня 2024 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебуваючи в зареєстрованому шлюбі народили спільну доньку. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому надавати матеріальну допомогу дитині.
Ухвалою суду від 27.02.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Позивач у судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Шлюб між сторонами було зареєстровано 20.10.2007 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського управління юстиції в Миколаївській області, актовий запис № 1598, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 2007 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського управління юстиції в Миколаївській області, актовий запис № 1966.
З позовної заяви вбачається, що неповнолітня донька сторін проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд, враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги обов'язок батька утримувати свою дитину до повноліття, повноцінно забезпечувати її інтереси, судом встановлено наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої дитини, щомісячно у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, з подальшою індексацією, щомісячно, визначений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, щомісячно, починаючи з 26 лютого 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «25» березня 2024 року.