Справа № 489/241/24
Номер провадження 3/489/486/24
Постанова
Іменем України
25 березня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Костюченко Г.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч.3 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу, водій ОСОБА_1 , 26.12.2023 р. о 15.30 год. керував транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter 416 CDi н/з НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Новодеського відділу ДВС № 50032852 від 05.02.2016, чим порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про дорожній рух». Був зупинений для перевірки документів на блокпосту «Баштан».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 06.03.2024 року вину не визнав, надав суду пояснення згідно яких не знав як про відкриття відносно нього виконавчого провадження, так і про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 3 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, якщо особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала умисел, спрямований на керування транспортним засобом, знаючи при цьому, що її позбавлено або обмежено у праві керування транспортними засобами, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
На обґрунтування вини водія до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення, копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 06.01.2022 ВП №50032852 та довідку з УПП в Миколаївській області від 23.06.2023 р. про те, що громадянин ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_2 від 03.07.2018 р.
Судом 06.03.2024 зроблено запит до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції про надання відомостей щодо ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження № 50032852 про стягнення з нього аліментів як з боржника та доказів отримання ним постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
15 березня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на вищевказаний запит, відповідно до якої відомості про отримання даної постанови боржником у відділі відсутні, після винесення вищевказаної постанови з матеріалами виконавчого провадження №50032852 ОСОБА_1 не ознайомлювався.
За таких обставин суду не надано підтверджень того, що водій ОСОБА_1 був повідомлений належним чином та на час складання протоколу про адміністративне правопорушення знав про вищевказане обмеження його прав, яке було встановлено відносно нього постановою державного виконавця, тобто що він знав, але умисно діяв та умисно керував транспортним засобом, знаючи про встановлене відносно нього обмеження у праві керування транспортним засобом.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обов'язкового елементу суб'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП в діях ОСОБА_1 (вини).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Згідно статті 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з урахування принципів і загальних засад КУпАП та практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов'язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб'єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись 126, 221, 278, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Суддя: Г.С. Костюченко