Справа № 138/2183/19
Провадження №:6/138/37/24
25 березня 2024 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача за виконавчим листом,-
Заявник звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з заявою про заміну сторони стягувача за виконавчим листом виданим Могилів-Подільським міськрайонним судом 03.12.2019 у справі № 138/2183/19 з АТ «ОТП Банк» на його правонаступника «ТОВ «Цикл Фінанс».
Заява мотивована тим, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.10.2019 задоволено позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2016842220 від 02.11.2017. 03.12.2019 Могилів-Подільським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 138/2183/19 на виконання вказаного вище рішення. 20.08.2021 між ТОВ «Цикл Фінанс» та АТ «ОТП Банк» укладено Договір факторингу № 20/08/21, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, в тому числі і за кредитним договором № 2016842220 від 02.11.2017, боржником в якому є ОСОБА_1 . За таких підстав, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України та ч. 5 ст. 442 ЦПК України заявник просить замінити стягувача АТ «ОТП Банк» на його правонаступника ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому листі виданому 03.12.2019 у справі № 138/2183/19.
Представник заявника в судове засідання не з'явився. При зверненні з заявою до суду просив розгляд заяви провести за його відсутності.
У судове засідання представник АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 не з'явились, хоча про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.10.2019 задоволено повністю позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528, адреса: вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033, заборгованість за договором про споживчий кредит № 2016842220 від 02 листопада 2017 року станом на 01 серпня 2019 року у сумі 20814 (двадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 74 коп., а також судові витрати у виді судового збору в сумі 1921 грн.
03.12.2019 на виконання вказаного рішення Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області видано два виконавчих листа.
Як вбачається з доданих до заяви документів, 20.08.2021 АТ «ОТП Банк» уклало з ТОВ «Цикл Фінанс» Договір Факторингу № 20/08/21 за умовами якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право замість клієнта вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до Договору Факторингу № 20/08/21 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 2016842220 від 02.11.2017, боржником за яким є ОСОБА_1 . Факт укладення вказаного договору також підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників по Договору Факторингу № 20/08/21 від 18.08.2021 та платіжним дорученням № 1595 від 20.08.2021.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону про виконавче провадження).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Як вбачається з матеріалів справи строк пред'явлення до виконання виконавчих листів виданих 03.12.2019 Могилів-Подільським міськрайонним судом у справі № 138/2183/19 становить три роки. Тобто, вказаний строк, з урахуванням повернення виконавчих листів 21.08.2020 (а.с. 123, 124), сплив 22.08.2023.
При цьому, як вбачається зі змісту заяви ТОВ "Цикл Фінанс" про заміну сторони стягувача, заявник не доводив обставин того, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа відносно боржника ОСОБА_1 не пропущено. Також в заяві про заміну сторони стягувача заявник не заявляв вимог про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі його пропуску.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що відносно боржника ОСОБА_1 стягувачем АТ "ОТП Банк" пропущено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, а також в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення виконавчих листів до виконання в строк, визначений законом, суд вважає, що в такому випадку відсутня дійсна процесуальна мета правонастуництва.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони стягувача за виконавчим листом.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 517 ЦК України, ст.ст. 4, 11, 12, 15, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 42, 48, 55, 247 ч. 2, 260, 261, 442, 353 ЦПК України суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача за виконавчим листом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Ю. Холодова