Справа № 136/2283/23
провадження № 1-кп/136/104/23
25 березня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023025060000159 від 25.09.2023, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Росоша Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
23.09.2023 приблизно о 20 годині, ОСОБА_7 , разом зі своїм батьком ОСОБА_4 та його знайомим ОСОБА_8 , рухаючись з смт. Оратів Вінницького району у м. Вінниця на автомобілі Ford Edge білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , заїхали, щоб заправитись пальним на територію автозаправної станції «ОККО», що розташована у АДРЕСА_2 , де вже заправлявся автомобіль Honda Accord, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого ОСОБА_9 , у цей час перебував усередині приміщення АЗС. Простоявши у черзі за пальним після зазначеного вище автомобіля певний період часу, ОСОБА_7 вирішив запитати, в чому причина затримки та коли ОСОБА_9 виходив з приміщення АЗС, між ними двома, на вулиці біля входу, виник нетривалий словесний конфлікт, після якого обидва водії розійшлись до своїх автомобілів та ще між собою перекрикувались. Помітивши суперечку між водіями, ОСОБА_5 , який у цей час перебував у приміщенні АЗС та пив каву, та який ні з ким із зазначених осіб до цього знайомий не був, не знаючи обставин конфлікту, вирішив втрутитися в дану суперечку шляхом вчинення хуліганських дій із застосування фізичної сили до ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 достовірно розуміючи, що він перебуває у громадському місці, на ґрунті раптово виниклого умислу на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, використовуючи малозначний привід, проявляючи особливу зухвалість та зневагу до існуючих загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві, прагнучи показати свою зверхність та фізичну перевагу над ОСОБА_10 , вийшов з приміщення АЗС на вулицю, де став обзивати нецензурною лайкою ОСОБА_11 та викликати його на бійку, ідучи в напрямку його автомобіля. В цей час із автомобіля вийшли ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 . Підійшовши до них, ОСОБА_5 відразу почав безпричинно, наносити їм удари руками по голові та між ними розпочалась бійка. Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_5 , в ході бійки, потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в лівій орбітальній ділянці та поверхневу рану в лівій виличній ділянці, які відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 764 від 29.09.2023, належать до легких тілесних ушкоджень.
Такі умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
До початку судового засідання через канцелярію суду від потерпілого ОСОБА_4 надійшло письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням з обвинуваченим. У судовому засіданні потерпілий клопотання підтримав, просив суд звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрити дане кримінальне провадження, у зв'язку із їх примиренням. Заподіяна йому шкода повністю відшкодована, ніяких претензій до обвинуваченого він не має.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає в повному обсязі, не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим. Аналогічне письмове клопотання до початку судового засідання надійшло на адресу суду. Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання свого підзахисного.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження за вказаних вище підстав. Зазначив, що ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення у вигляді кримінального проступка. Примирився з потерпілим ОСОБА_4 та відшкодував заподіяну йому шкоду.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення у вигляді кримінального проступку, примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки.
Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, передбачену ст.46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті кримінального провадження.
Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом підстави встановлені, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно вимог закону.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід не обирався, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 46 КК України, 100, 124, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч. 1 ст. 296, ст.288, 369 - 372 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим згідно до ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025060000159 від 25.09.2023, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - закрити відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази по справі - диск з двома відео файлами залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом семи днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.
Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1