Справа № 132/469/24
6/132/15/24
Ухвала
Іменем України
25 березня 2024 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді - СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНІЙ Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником,
19.02.2024 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла заява ТОВ «Факторинг Партнерс» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, яка обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. перебуває виконавче провадження № 61019086, відкритого на підставі виконавчого напису № 8726, вчиненого 20.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» заборгованості у розмірі 6859грн.93коп. 18.12.2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» уклало із ТОВ «Факторинг Партнерс» договір факторингу № 18/12-2023, за умовами якого, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором 555108800328 від 16.10.2018 року (боржник ОСОБА_1 ).
Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи. ТОВ «Факторинг Партнерс» у прохальній частині заяви, просить її розглянути за відсутності його представника.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).
У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та учасники справи не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованих осіб, що не може розцінюватись, як порушення їх прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали заяви, у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис № 8726 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» заборгованості за кредитним договором 555108800328 від 16.10.2018 року, яка утворилась за період з 20.11.2018 року по 30.09.2019 року, у розмірі 5459грн.93коп., та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» у розмірі 1400грн.00коп., а всього 6859грн.93коп.
На підставі даного виконавчого напису, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 20.01.2020 року, відкрите виконавче провадження № 61019086 з його виконання.
18.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу № 18/12-2023, за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором 555108800328 від 16.10.2018 року (боржник ОСОБА_1 ).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, частини 1 статті 442 ЦПК України та частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, керуючись змістом статей 521, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Виходячи з викладеного, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 258-260, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», у виконавчому провадженні № 61019086, відкритому 20 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем на підставі виконавчого напису № 8726, вчиненого 20 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська торгово-інвестиційна компанія» заборгованості за кредитним договором 555108800328 від 16.10.2018 року, яка утворилась за період з 20.11.2018 року по 30.09.2019 року, у розмірі 5459грн.93коп., та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» у розмірі 1400грн.00коп., а всього 6859грн.93коп.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя