Справа № 132/2132/23
4-с/132/2/24
Ухвала
Іменем України
25 березня 2024 року місто КАЛИНІВКА
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали клопотання (скаргу) ОСОБА_1 на рішення державного виконавця,
11.07.2023 року до Калинівського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 на рішення державного виконавця.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 року, визначено склад суду з розгляду клопотання: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 448 ЦПК України).
За приписами статті 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
В пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, роз'яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК України - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК України - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74-77 ЦПК України - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК України - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК України - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо. З урахуванням передбаченого законом строку розгляду такої скарги проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.01.2021 року у справі № 569/13154/20 у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Згідно частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначених вище вимог процесуального закону та роз'яснень щодо застосування його норм, замість скарги (стаття 447 ЦПК України), ОСОБА_1 подане клопотання, яке за формою та змістом не відповідає вимогам ЦПК України, зокрема заявник не вказала осіб (їх повне найменування, місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти), права та обов'язки яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення порушеного перед судом питання, як заінтересованих осіб (частина 3 статті 175 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням наведеного, ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 31.07.2023 року, клопотання ОСОБА_1 на рішення державного виконавця було залишено без руху, а його заявнику наданий строк для усунення недоліків клопотання (скарги), який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання суду належного процесуального документу у вигляді скарги, яка за формою та змістом повинна відповідати вимогам закону. Одночасно заявнику роз'яснено, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, клопотання (скарга) буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 29.12.2023 року, продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків її клопотання.
Проте, вимоги ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2023 року до теперішнього часу заявником не виконані, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, частин 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Заявник відповідно до вимог процесуального закону зобов'язаний виконувати процесуальні дії та інші процесуальні обов'язки, у встановлені законом або судом строки.
Виконання судового рішення, а саме ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2023 року про залишення клопотання (скарги) без руху, яка набула законної сили, це обов'язок заявника.
Як наголошував суд у постановленій ухвалі, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків клопотання (скарги) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвала Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2023 року, що набрала законної сили, і є обов'язковою для виконання, заявником не виконана, а отже і не виконаний процесуальний обов'язок щодо усунення недоліків клопотання (скарги).
Згідно частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи те, що без усунення недоліків, визначених в ухвалі Калинівського районного суду Вінницької області від 31.07.2023 року, суд першої інстанції позбавлений можливості відкрити провадження за клопотанням (скаргою), а тому виходячи з вимог частини 9 статті 10, частини 3 статті 185 ЦПК України, зазначене клопотання (скарга) вважається неподаною та підлягає поверненню заявникові.
Повернення клопотання (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 185, 258-261, 272, 353 ЦПК України, суддя, -
Клопотання (скаргу) ОСОБА_1 на рішення державного виконавця - повернути заявнику.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати на адресу заявника.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту. У разі, якщо ухвала суду не була вручена у день її складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя