25 березня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_6 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 ,
У ході апеляційного розгляду кримінального провадження №12020260000000303 щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, адвокат ОСОБА_6 , діюча в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , заявила клопотання про призначення комплексної судової експертно-технічної, фоноскопічної експертизи аудіо- та відеозаписів, отриманих за результатами проведення НСРД, а також носіїв інформації та технічних засобів за допомогою яких отримано зазначену інформацію.
На вирішення даної експертизи адвокат просить поставити питання зазначені у вказаному клопотанні, для дослідження надати аудіозаписи та відеозвукозаписи на яких зафіксовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у даному кримінальному провадженні; технічні пристрої, за допомогою яких зафіксовано проведення НСРД; у якості вільних зразків голосу ОСОБА_13 надати експертам диски з аудіо та відеозаписами судових засідань, а проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Посилається на те, що при відтворені в судовому засіданні вказаних відео та аудіо записів розмов не було чути чітко, тобто розмови не сприймалися органами слуху, а деякі фрагменти розмов були по рації, відображень не було видно, крім темряви, а інколи якісь тіні. Відео- та звукозаписи постійно переривалися.
ЄУНСС:725/352/21
НП:11-кп/822/34/24 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_14
Категорія:ч.4 ст.189 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1 .
Зазначала, що обставини, зафіксовані на відео - додатку до протоколу про результати проведення НСРД спостереження за особою ( ОСОБА_12 ) від 27.08.2020 року не співпадають з обставинами, які зазначені в письмовому протоколі про результати НСРД, зокрема не зафіксовано звідки виявлено та вилучено 5000 грн., на відео переглядалася темрява, фари, тіні, таке відео містилось на двох дисках. Також, на відеозаписі - додатку до протоколу за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контроль особи, стосовно потерпілого ОСОБА_15 від 02.10.2020 року відображено переважно темноту, чорний екран, вид авто зсередини, розмова по рації, а в кінці відео потерпілий ОСОБА_15 знімає з руки пов'язку гіпсу, при цьому активно рухає тією рукою.
Також адвокат вказувала, що частина записів міститься на картках пам'яті, а інша - на DVD-R дисках, один відеозапис міститься на різних дисках, зазначені носії інформації не були належно упаковані, що не забезпечувало їх збереження та унеможливлення редагування, що на його думку свідчить про порушення вимог ст. 107 КПК України.
А тому на її думку є підстави для призначення даної судової експертизи.
Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
При цьому, виходячи з вимог ч. 2 ст. 242 КПК України зазначена захисником ОСОБА_6 комплексна судово-фоноскопічна експертиза не належить до обов'язкових експертних досліджень.
За наслідками вирішення заявленого клопотання судом не встановлено наявності необхідності у застосування спеціальних знань.
Оскільки питання, які ОСОБА_16 просить постановити на вирішення експертизи в основному стосуються можливого монтажу, давності виготовлення фонограм, аудіо та відео записів, чи є вони оригіналами або копіями, слід звернути увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що досліджені файли є електронними документами, поняття яких визначене у ч. 3 ст. 99 КПК України та характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія та відповідно можливість перенесення інформації з одного електронного носія на інший, що в свою чергу не може свідчити, що такі файли спотворені чи містять викривлену інформацію.
Наведене узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 498/582/18 , де суд акцентував увагу на тому, що ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія.
Також, постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року в справі № 554/5090/16-к розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.
Отже, факт збереження електронних доказів на різних носіях інформації, яка відповідним способом упаковані та приєднанні до матеріалів кримінального провадження, сам по собі не може свідчити про можливе здійснення технічного втручання і редагування даних, зафіксованих на зазначених носіях, а також їх монтажу.
Апеляційним судом встановлено, що адвокат ОСОБА_6 не навела переконливих аргументів в своєму клопотанні щодо наявності ознак змін у зазначених файлах та необхідності проведення відповідного експертного дослідження, а самі доводи клопотання зводяться до того, що сторона захисту ставить під сумнів надані прокурором докази.
При цьому апеляційний суд зважує і на те, що вказане клопотання вже було предметом розгляду в суді першої інстанції, де суд дав йому відповідну юридичну оцінку.
З цих підстав колегія суддів дійшла до висновку, що немає підстав для призначення комплексної судової експертно-технічної, фоноскопічної експертизи аудіо- та відеозаписів, як про це просить захисник.
На підставі викладеного, керуючись ст. 332, 371, 372, 405, 418, 419 КПК України, Чернівецький апеляційний суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 , про призначення комплексної судової експертно-технічної, фоноскопічної експертизу аудіо- та відеозаписів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3