Справа № 2-575/2010р.
Іменем України
«13» жовтня 2010 р. Центрально - Міський районний суд м. Горлівки в складі:
головуючого - судді Зайченко С.В.,
при секретарі - Бабець О.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що він є власником вбудованого жилого приміщення по АДРЕСА_2. 13 червня 2008 року, близько 21-00 години, відповідач ОСОБА_4, який мешкає над його приміщенням, спустився зі свого балкону на козирок з метало черепиці, розташований над входом до його приміщення, та став пригати. Внаслідок зазначених дій відповідача були завдані пошкодження навісу з метало черепиці. Йому була завдана матеріальна шкода на суму 3823,43грн.: 1523,43грн. - вартість будівельних матеріалів, 2300,00грн. - вартість робіт з виготовлення та монтажу навісу з метало черепиці, що підтверджується витратною накладною №13503 від 11.06.2008р., актом прийомки-передачі та розпискоюж виконавця прог отримання грошей в розмірі 2300,00грн. Вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати матеріальну шкоду на зазначену суму відповідно до ст.. 1167 ЦК України. Крім того, йому бло завдано моральної шкоди, який виражається в душевних стражданнях, які він відчував у зв'язку з пошкодженням майна. Моральн7у шкоду оцінює в розмірі 3500,00грн. та просить стягнути з відповідача відповідно до ст..23, 1167 ЦК України. Просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 3823,43 грн., в рахунок моральної шкоди суму в розмірі 3500,00грн., та судові витрати , зокрема на правову допомогу в розмірі 1000,00гривень.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, підтвердивши вищезазначені обставини.
Відповідач позов не визнав, зокрема пояснив, що між ним та робітниками відповідача виник конфлікт. 14 червня 2008 року, він з балкону своєї квартири зліз на навіс приміщення позивача, після чого зліз на землю. Навіс вже був пошкоджений. Шкоди він не завдавав.
Вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, вивчивши письмові докази, та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
ОСОБА_1 являється власником вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідач мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Балкон зазначеної квартири розташований над козирком з метало черепиці над входом в приміщення позивача.
13 червня 2008р., ввечері, між відповідачем та робітниками позивача виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 з балкону своєї квартири зліз на кришу приміщення позивача, а потім на землю з метою з'ясування відносин.
Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що позивач не довів ті обставини , на які він посилається як на підстави своїх вимог.
Позивач не довів сам факт завдання йому матеріальної шкоди в наслідок неправомірних дій відповідача, розмір завданої шкоди.
Витратна накладна , акт прийомки-передачі виконаних робіт, пояснення свідків з боку позивача не являються належними доказами позовних вимог.
Позивачу роз'яснювалося право заявити клопотання про проведення експертизи, процесуальні наслідки, але позивач не скористався правом надання належних доказів.
Таким чином, немає підстав для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позову слідує відмовити в повному обсяг.
Керуючись ст..ст. 10-11, 57-60,209, 212-217, 223 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Зайченко С.В.