Справа № 354/252/24
Провадження № 33/4808/332/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.
Суддя-доповідач Повзло
25 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Васютина Я.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2024 року якою,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ТзОВ «Дім і Компанія» м. Івано-Франківськ, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за наступних обставин.
19 січня 2024 року о 16 год. 04 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вишня, 170, у с. Поляниця, Надвірнянський район, Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 ARLM-0288, під час безперервної відеофіксації, що підтверджується тестом №908, результат огляду позитивний та становить 1,41%. Водій з результатами огляду згоден. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, рішення суду першої інстанції ухваленим при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції належним чином не з'ясував та не дослідив усіх обставин справи, в результаті чого безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.
Повідомляє, що працює експедитором і поїхав в с. Поляниця доставити товар. По дорозі до ГК «Буковель» між ним та його дружиною в телефонному режимі виникла сімейна суперечка у зв'язку із цим, по приїзду в ГК «Буковель» він вжив 250 гр. наливки. В подальшому його товариш ОСОБА_3 , що перебував зі ним в автомобілі продовжив рух автомобілем. По дорозі їх зупинили працівники поліції.
Однак його товариш повідомив, що його посвідчення водія протерміноване і він не має права керувати автомобілем і в такому випадку поліція може вилучити автомобіль для потреб ЗСУ, а тому злякавшись наслідків, ОСОБА_3 зупинив автомобіль, заглушив двигун, після чого вони помінялись місцями і він пересів за кермо. Налякавшись та розгубившись в той час ОСОБА_1 не в повній мірі розумів події, які відбувались, а не повідомив поліцейських про те, що за кермом перебував товариш. Також погодився пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки в той час не розумів та не усвідомлював причини з якого приводу проводиться огляд.
Зазначає, що відеозаписи не містять відомостей хто керував транспортним засобом. Також у протоколі не вказано про долучення до матеріалів справи таких відеозаписів, що є підставою для визнання їх неналежними та недопустимими доказами.
Також працівники поліції не залучили двох свідків під час складання протоколу.
Наголошує, що він не висловлював згоди з результатом огляду, як зазначено поліцейським в графі протоколу «суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин», адже якщо б він погоджувався із результатом огляду, його згода повинна була бути відображена в графі протокол «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення», де зазначено, що він відмовився від надання пояснення. Отже, поліцейський який оформляв адміністративні матеріали самостійно дійшов висновку, що він згідний з результатом огляду.
Разом з тим вказує, що він був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, адже направлення не видавалось на руки.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Васютин Я.В. з'явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно. Клопотань не заявлено.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 січня 2024 року серії ААД № 613289 (а.с. 1) 19 січня 2024 року о 16 год. 04 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Вишня, 170, у с. Поляниця, Надвірнянський район, Івано-Франківської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 ARLM-0288, під час безперервної відеофіксації, що підтверджується тестом №908, результат огляду позитивний та становить 1,41%. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським взводу 1 роти 3 бат. УПП в 310 ДПП сержантом поліції ОСОБА_4 з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та підтвердив, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, але від дачі пояснень по суті порушення відмовився.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), підписана ОСОБА_1 і засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Dragger Alkotest 7510» - 1,41 ‰проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Dragger Alkotest 7510», з результатом 1,41 ‰, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «Яремчанську міську центральну лікарню» (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі які рухались за транспортним засобом марки Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після зупинки працівники поліції повідомили водія, що отримали інформацію про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, далі перевірили документи у водія ОСОБА_1 на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив що випив 300 гр. настоянки, далі працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці, він з цим погодився. Також ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції. Далі зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Dragger Alkotest 7510». За результатом огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. З результатом - 1,41 ‰ проміле погодився та відмовився від повторного огляду у медичному закладі. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз'яснили права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також зафіксовано складання процесуальних документів та оголошення їх змісту ОСОБА_1 який підписав документи але відмовився від дачі пояснень.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а відеозаписи не містять відомостей хто керував транспортним засобом не є слушним, оскільки спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.
Вважаю пояснення апелянта про те, що транспортним засобом керував його товариш ОСОБА_3 з яким вони помінялись місцями через протермінованість посвідчення у останнього є способом уникнення адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , під час спілкування з працівниками поліції, не висловлював будь-яких заперечень з приводу того, що він не керував транспортним засобом.
Також не є слушним твердження апелянта про те, що у протоколі не вказано про долучення до матеріалів справи відеозаписів, що є підставою для визнання їх неналежними та недопустимими доказами, оскільки протокол про адміністративне правопорушення у графі «свідки і потерпілі» містить посилання на номери нагрудних камер за допомогою яких проводилась фіксація.
Апелянт в апеляційній скарзі наголошує, що він не висловлював згоди з результатом огляду, як зазначено поліцейським в графі протоколу, а поліцейський який оформляв адміністративні матеріали самостійно дійшов висновку, що він згідний з результатом огляду, однак таке твердження спростовується наявними відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці, з результатом огляду - 1,41 ‰ проміле погодився та відмовився від повторного огляду у медичному закладі.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У даному випадку працівники поліції фіксували подію за допомогою технічних засобів відеозапису, а наявність двох свідків не є обов'язковою, тому твердження апелянта про те, що працівники поліції не залучили двох свідків під час складання протоколу не спроможним.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, погодився з результатами.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
А тому твердження апелянта про те, що він був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, адже направлення не видавалось на руки не є слушним, оскільки водій не доставлявся у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, бо погодився з результатом огляду на місці і від проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, а направлення лише фіксує факт такої відмови.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки Mercedes Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у нього виявлено працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння, проведено огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2024 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло