Справа № 761/7619/22
Провадження № 2/761/1440/2024
(ЗАОЧНЕ)
01 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
27.04.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому з врахуванням зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь на відшкодування моральної шкоди 1997317,72 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 21.04.2019 р. на просп.Перемоги в м.Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17. Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 28.08.2021 р. у справі № 761/40673/19, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Посилаючись на те, що внаслідок втрати рідної людини, а саме свого чоловіка ОСОБА_3 , вона зазнала душевних страждань, позивачка вважає, що відповідачем має бути відшкодована їй моральна шкода у розмірі 1997317,72 грн., а тому звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.09.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 08.05.2023 р. закрито провадження у справі в частині вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, задоволено клопотання позивача, прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 28.08.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду надійшла її письмова заява, зі змісту якої вбачається, що остання позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за її відсутності, проти проведення заочного розгляду справи заперечень не висловила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
Враховуючи, що позивачка не заперечує проти проведення заочного розгляду справи, при цьому відповідач, що належним чином повідомлявся про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.04.2019 р. на просп.Перемоги в м.Києві мала місце ДТП) за участю транспортного засобу марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 р. помер в приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 17.
Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 28.08.2021 р. у справі № 761/40673/19, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В силу положень ч.6 ст. 82 ЦПК України вина відповідача у вчиненні ДТП, внаслідок якої ОСОБА_3 , що є чоловіком позивачки, отримав тілесні ушкодження, від яких помер у закладі охорони здоров'я, а також обставини даної ДТП, не потребують доказування.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що внаслідок втрати рідної людини, а саме свого чоловіка ОСОБА_3 , вона зазнала душевних страждань, а тому вважає, що відповідачем має бути відшкодована їй моральна шкода у розмірі 1997317,72 грн.
Згідно зі ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частинами 1, 2 статті 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Згідно з пунктами 7, 9 постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Судом встановлено, що внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення, позивачка дійсно зазнала душевних страждань, які викликані втратою рідної людини - чоловіка ОСОБА_3 , внаслідок його смерті від отриманих у ДТП тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим вона втратила душевний спокій, весь час перебуває у стані постійного напруження та стресу, суттєво були порушені її нормальні життєві зв'язки, змушена докладати значних зусиль для організації свого життя.
Крім того, на утриманні позивачки залишились двоє спільних з покійним ОСОБА_3 малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 .
Так, у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Зокрема в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2022 р. в справі № 748/359/20 зроблено висновок, що «будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом».
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що позивачка зазнала душевних страждань у зв'язку з втратою рідної людини, смертю свого чоловіка, батька своїх малолітніх дітей, що є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, через цю трагічну подію, позивачка позбавлена матеріальної підтримки чоловіка, відновити попередній стан життя позивачки неможливо, при цьому на утриманні позивачки залишилось двоє спільних з померлим чоловіком малолітніх дітей, суд, приймаючи до уваги засади розумності і справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1500000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 12405,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: