Справа № 761/9705/24
Провадження № 2-о/761/289/2024
20 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною; про поновлення строку для подання заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, -
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва, у якій просила суд:
-поновити строк для подачі заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним;
-продовжити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Свою заяву мотивує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019р. було визнано ОСОБА_2 недієздатним, встановлено над ним опіку та визначено опікуном ОСОБА_1 . Заявниця зазначає, що після ухвалення судового рішення стан ОСОБА_2 залишається незмінним, прояви психічних розладів на даний час продовжуються та мають прояви стійких хронічних розладів у вигляді параноїдальної шизофренії.
Разом із вказаною заявою подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, в якій заявниця зазначила, що нею пропущено строк на звернення із вказаною заявою до суду у зв'язку із обмеженнями, які діяли на момент чинності рішення, пов'язаними із розповсюдженням епідемії Ковід-19, однак збройна агресія рф взагалі унеможливила вчинення будь-яких дій для реалізації права для подання вказаної заяви в межах визначеного процесуальним законодавством строку.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення клопотання заявниці про поновлення строку для подання заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною без задоволення, а заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду
Частиною 1 статті 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, що передбачено в ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Згідно ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Згідно ч. 9 ст. 300 ЦПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Як вбачається з заяви, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019р. року ОСОБА_2 було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та визначено опікуном ОСОБА_1 .
Вказане рішення суду набрало законної сили 05 березня 2019р.
Строк дії рішення встановлено два роки від дати набрання рішенням законної сили тобто до 05 березня 2021 року.
Як передбачено ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що безпідставне поновлення судами строків є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд.
Разом з тим, процесуальні строки, визначені нормами частин шостої та дев'ятої статті 300 ЦПК України, встановлені законом для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та розгляду такого клопотання судом є присічними та такими, що поновленню не підлягають. Обов'язку звернутися до суду з клопотання про продовження строку дії рішення не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, кореспондується обов'язок суду розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
З аналізу наведених вище норм процесуального права вбачається, що заявниця наділена правом звернутись до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною за обов'язкової умови - до закінчення строку дії рішення (не пізніше ніж за п'ятнадцять днів) про визнання фізичної особи недієздатною.
Проте, заяву подано до суду лише 14 березня 2024 року після спливу строку дії попереднього рішення від 01 лютого 2019 року, тобто поза процесуальним строком.
Суд зауважує, що згідно частин 1 та 2 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Подання до суду вказаної заяви після спливу дворічного строку унеможливлює виконання судом указаної норми закону. Отже поновлення строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною у даному випадку неможливе.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною і неможливістю його поновлення, заява1 про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною підлягає залишенню без розгляду, а клопотання про поновлення строку для подачі вказаної заяви підлягає залишенню без задоволення.
Разом з тим, суд роз'яснює заявниці, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про визнання особи недієздатною в порядку окремого провадження.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. 39, 40, 41 ЦК України, ст. 120, 122, 123, 126, 127, 258, 259, 260, 300, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про поновлення строку для подання заяви про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без розгляду.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: