Справа № 761/7607/22
Провадження № 2/761/1438/2024
19 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
27.04.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якому з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики в сумі 564848,00 грн., інфляційні втрати в сумі 161034,68 грн., три проценти річних в сумі 21402,32 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
Свої вимоги з врахуванням збільшення їх розміру позивач обґрунтовує тим, що 21.12.2019 р. між ним та відповідачем було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20000,00 дол. США із визначенням еквіваленту в гривні за курсом НБУ, а відповідач зобов'язався їх повернути позивачу частинами протягом 2020-2021 років, у тому числі можливим є розрахунок у гривні за відповідним курсом НБУ станом на дату такого розрахунку. Разом з тим, у визначений вказаним договором строк грошові кошти відповідачем у добровільному порядку позивачу не повернуті. Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу за договором позики в сумі 564848,00 грн., інфляційних втрат в сумі 161034,68 грн., трьох процентів річних в сумі 21402,32 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою від 02.06.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 11.05.2023 р. задоволено заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, прийнято до розгляду позовну заяву в новій редакції, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 21.08.2023 р. задоволено частково клопотання представника відповідача, призначено судово-почеркознавчу експертизу та зобов'язано відповідача у строк до 25.09.2023 р. надати до матеріалів справи на час проведення судово-почеркознавчої експертизи оригінали документів, які містять його вільні зразки підпису за 2019-2020 роки, а також зобов'язано відповідача з'явитись в судове засідання для надання експериментальних зразків підпису.
Однак відповідач оригінали документів, які містять його вільні зразки підпису за 2019-2020 роки, не надав та в судове засідання для надання експериментальних зразків підпису не з'явився.
Ухвалою від 27.11.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду від його представника надійшов відзив на позов, у якому останній виклав заперечення проти нього та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.12.2019 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики у вигляді розписки, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20000,00 дол. США із визначенням еквіваленту в гривні за курсом НБУ, а відповідач зобов'язався їх повернути позивачу частинами протягом 2020-2021 років, у тому числі можливим є розрахунок у гривні за відповідним курсом НБУ станом на дату такого розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що отримані грошові кошти відповідач у визначений в договорі позики строк не повернув, в результаті чого станом на 06.04.2023 р. має борг перед позивачем в сумі 564848,00 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунків позивача, наведених ним до позовної заяви, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 564848,00 грн. станом на 06.04.2023 р. інфляційні втрати складають 161034,68 грн., а три проценти річних становлять 21402,32 грн.
За таких обставин, оскільки між позивачем та відповідачем було укладено договір позики у вигляді розписки, умови якого позивачем були виконані, шляхом надання відповідачу грошових коштів, останній взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором позики в сумі 564848,00 грн., інфляційні втрати в сумі 161034,68 грн. та три проценти річних в сумі 21402,32 грн., а всього 747285,00 грн.
Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 7472,85 грн., а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 754757,85 грн. (747285,00 грн. + 7472,85 грн.).
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1048 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 754757 (сімсот п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 85 коп., з яких: 564848 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 00 коп. - борг за договором позики; 161034 (сто шістдесят одна тисяча тридцять чотири) грн. 68 коп. - інфляційні втрати; 21402 (двадцять одна тисяча чотириста дві) грн. 32 коп. - три проценти річних; 7472 (сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 85 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: