Справа № 761/43662/23
Провадження № 1-кп/761/2509/2024
19 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження №12023100100002186 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Жеребкове, Ананьївського району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України ,-
З 24.11.2023 року у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження №12023100100002186 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, вказавши про подальше існування ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, вчинити інше кримінальне правопорушення. Клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Вказав, що у матері обвинуваченого є місце роботи та проживання у м.Києві. Просив суд надати можливість обвинуваченому внести заставу, зазначив, що останній буде виконувати покладені на нього обов'язки. Між тим, повідомив, що обвинувачений ОСОБА_7 вніс заставу та належним чином виконує покладені на нього обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні думку захисника підтримав, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно нього строку дії запобіжного заходу.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд вважає, що відносно обвинуваченого потрібно продовжити строк тримання під вартою, виходячи з наступного.
Суд, заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, з 24.11.2023 року у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів кримінального провадження №12023100100002186 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 09.06.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
01.09.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 жовтня 2023 року включно.
26.09.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 листопада 2023 року включно.
21.11.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 січня 2024 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому суд, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує дані про особу ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке має значний ступінь суспільної небезпеки. Дані про наявність у його матері місця проживання у м.Києві, які, на думку суду, самі по собі, без існування стримуючих факторів, не є у даному випадку належним стримуючим фактором для уникнення від явки до суду та запобіганню іншим ризикам, що неодноразово було попередньо перевірено судом та свого підтвердження не знайшло. Також судом враховується можливість обвинуваченого впливу на свідків, експертів, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання у разі доведеності його вини або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.
Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 визначити розмір застави, а саме 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду, утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, свідками у даному кримінальному провадженні, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 180, 183, 182, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_2 , про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 18 березня 2024 року включно.
Визначити для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави визначити для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Визначити строк дії обов'язків, визначених для обвинуваченого ОСОБА_3 , не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1