Справа №760/6441/24
Провадження №1-кс/760/3264/24
19 березня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у кримінальному провадженні №12024105090000293 від 17.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти права власності, востаннє засуджений 18.01.2017 Любарським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив новий умисний злочин проти права власності.
Встановлено, що 16.03.2024 близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у кафе-барі «Остання крапля» за адресою: АДРЕСА_3 , вирішив здійснити замовлення та до нього підійшов офіціант ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 , що замовлення у закладі здійснюються за допомогою сканування мобільним телефоном «QR» коду, який зазначений на столі. В ході розмови, ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_7 його мобільний телефон для здійснення замовлення, запевняючи потерпілого про втрату власного мобільного телефону. У свою чергу, ОСОБА_7 згодився та надав ОСОБА_5 свій мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у зв'язку з чим у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на повторне незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи за зазначеною вище адресою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через деякий час, близько о 21:20 год. повторно попросив у потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефон, щоб здійснити декілька телефонних дзвінків, пообіцявши, що телефон поверне. Потерпілий ОСОБА_7 не підозрюючи про протиправні наміри ОСОБА_5 , будучи в свою чергу впевнений у добропорядності намірів останнього, надав на його прохання, свій мобільний телефон.
Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, заволодівши чужим майном, шляхом обману, а саме: мобільним телефоном марки «Iphone 15 Pro Max», сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 75000 гривень, відійшов від потерпілого, направився до виходу з кафе-бару «Остання крапля» та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Заволодівши мобільним телефоном шляхом обману, що належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись повторно незаконно набутим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 75000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.
17.03.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України здійснено 18.03.2024.
На переконання органу досудового розслідування, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою раніше судимою, має не зняту та не погашену судимість, вчинив злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність відносно ОСОБА_5 ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, у зв'язку із зазначеними обставинами, на думку органу досудового розслідування, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання строком 60 днів з правом внесення застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу та просила суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024105090000293 від 17.03.2024, в якому 18.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Також, ОСОБА_5 неодноразово судимий за скоєння злочинів проти права власності, востаннє засуджений 18.01.2017 Любарським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, існує ризик здійснення впливу ОСОБА_5 на потерпілого та свідків вказаного кримінального правопорушення з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.
Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення у зв'язку з тим, що наразі підозрюваний не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий та з врахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення існує ризик передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
У зв'язку з чим, аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, застосування до підозрюваної більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024105090000293 від 17.03.2024 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 про який ідеться в клопотанні слідчого.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення нею кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про сімейний стан.
Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином за ч. 2 ст. 190 КК України, попередні судимості підозрюваного, наявність не знятої та не погашеної судимості підозрюваного та трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..
Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги його матеріальний стан, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 складає 3028 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 1 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.05.2024 включно.
Одночасно визначити розмір застави 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: НОМЕР_3 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 16.05.2024 з моменту внесення застави.
Визначити строк дії ухвали до 16.05.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1