Справа № 756/16866/23
Номер провадження № 1-в/756/28/24
19 березня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання захисника ОСОБА_3 , яке подано в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальній справі № 55-712 (судова справа № 1-921/2003),
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. 25.12.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 , яке подано в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальній справі № 55-712.
1.2. У клопотанні захисник ставить питання про скасування арешту, накладеного на підставі постанови слідчого прокуратури Оболонського району міста Києва від 20.10.2003, а саме на усе майно ОСОБА_4 . Зокрема, наразі реєстр обтяжень майна має відповідний запис № 1470733. На думку захисника, оскільки пройшов тривалий час, такий арешт має бути скасовано судом.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. Захисник та засуджений про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але в судове засідання не прибули. Захисником було подано заяву про проведення засідання у режимі відеоконференції. При цьому суд намагався установити зв'язок із захисником, однак через відсутність стабільного інтернет з'єднання в захисника, судове засідання в дистанційному порядку не відбулось.
А отже, за вказаних обставин, ураховуючи кількість судових засідань, які вже судом були відкладені через неприбуття учасників провадження, суд прийняв рішення про розгляд клопотання за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули.
2.2. У судове засідання прокурор не прибув, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Між тим прокурором подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності, у задоволенні просить відмовити.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Відповідно до п. 7 ч. 2, ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. При цьому одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
3.2. У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17.12.2003 (судова справа № 1-921/2003, кримінальна справа № 55-712) було визнано винуватим в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 393, ст. 70 КК України та призначено покарання в виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного на праві власності майна, із позбавленням спеціального звання старшого сержанта міліції, та позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на 2 роки.
При цьому, із метою конфіскації майна, як додаткового виду покарання, на стадії досудового розслідування було накладено арешт слідчим прокуратури Оболонського району міста Києва від 20.10.2003 на усе рухоме та нерухоме майно, питання про скасування наразі ставиться в клопотанні.
3.3. Отже, аналізуючи наведені положення Закону (п. 3.1.), та співставляючи з обставинами, які встановлені судом, суд вважає, що наразі відсутні підстави для скасування арешту майна. Оскільки суду не надано доказів того, що засуджений ОСОБА_4 відбув призначене йому додаткове покарання в виді конфіскації всього належного на праві власності майна, або засудженого звільнено судом від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку в порядку ст. 80 КК України.
3.4. Суд звісно урахував, що захисник посилався на те, що подане ним клопотання має розглядатись в порядку процесуального закону, який діяв на момент винесення вироку - КПК України 1960 року. Між тим, як встановлено під час судового розгляду, хоча вирок і було постановлено на час дії в попередній редакції процесуального закону (КПК 1960 року), але станом на час розгляду клопотання, вирок ще не виконано.
Указані обставини вказують на те, що розгляд клопотання, відповідно до вимог ст. 5 КПК України - питання виконання вироку, має вирішуватись на підставі Закону, який діє саме на час розгляду клопотання.
3.5. Суд також урахував, що захисник посилався на правові позиції, які зроблені Верховним Судом в справах № 185/9002/20, 272/469/21. Однак указані рішення не є релевантною судовою практикою та не стосуються обставин, які встановлені в цьому провадженні, зокрема стосувались лише розмежування юрисдикційності поданих заяв про скасування арешту, як і певного процесуального порядку звернення.
Керуючись статтями 7, 16, 22, 369-372, 376, 537-539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , яке подано в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальній справі № 55-712 (судова справа № 1-921/2003) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення, а учасниками, які не були присутніми під час її проголошення - у той же строк та в тому ж порядку з моменту її отримання.
Суддя ОСОБА_1