Справа № 756/16251/23
Провадження № 3/756/347/24
07 лютого 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №277172 від 12.12.2023, 12 грудня 2023 року о 21 год. 44 хв. за місцем проживання, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, словесно ображав та хапав за руки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП .
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП передбачає наслідки насильства, а саме, наявність чи відсутність шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого, яка могла бути чи була завдана. Тобто домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не долучено доказів на підтвердження обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення ОСОБА_2 , надані працівнику поліції, в яких остання вказує, зокрема, на те, що ОСОБА_1 вчинив сварку, в ході якої цькував, словесно ображав та хапав її руками за частини тіла.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, відсутні показання свідків, інші документи, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та містять ознаки правопорушення, визначені диспозицією ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи фактичні дані, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства психологічного та фізичного характеру за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, якими підтверджується, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 173-2, ст.ст.247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя М.М. Ткач