Справа № 755/4412/24
"25" березня 2024 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040000515 від 14.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, розлученого, працюючого не офіційно, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:00 24.02.2022 року станом на 30 діб, який неодноразово продовжено.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
13.02.2024 року приблизно о 13:00, ОСОБА_3 зайшов до приміщення магазину « Епіцентр », що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська 11 , де у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану де об'єктом своїх злочинних посягань він обрав товар належний ТОВ «Епіцентр К», а саме: акумуляторний шуруповерт Tekhmann TCD-18 LI 2.0, 18В Li-ion, 2ак, 2 A/год, 28Нт, 1,3 кг., валіза, вартістю 3 400 грн.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення ОСОБА_3 впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в торговій залі магазину, обрав вище вказаний товар після чого поклав його до рюкзаку з яким прийшов до магазину.
У подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний чисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, безперешкодно перетнув лінію каси не розрахувавшись за товар, що був у рюкзаку, та безперешкодно вйшов з приміщення магазину « Епіцентр ».
Своїми діями ОСОБА_3 спричинив матеріальної шкоди потерпілому ТОВ «Епіцентр К» на загальну суму 3 400 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 13.02.2024 року близько 13:00 він перебував у приміщенні магазину « Епіцентр », за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11 , де таємно викрав акумуляторний шуруповерт Tekhmann TCD-18 LI 2.0, 18В Li-ion, 2ак, 2 A/год, 28Нт, 1,3 кг., вартістю 3 400 грн, та поклав викрадене майно до свого рюкзаку. Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними, корисливими, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, готовий понести покарання відповідно до законодавства України, майнову шкоду потерпілому відшкодував.
У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинуваченого.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченого. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому суд враховує позицію ОП ВС, викладену у постанові № 722/594/22 від 15.01.2024 року, відповідно до якої за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_3 під час та після вчинення протиправних дій - матеріальну шкоду потерпілому відшкодував повністю; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, каявся у вчиненому; дані про його особу, зокрема: розлучений; працює не офіційно; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст. 75 КК України. Також суд враховує заяву представника потерпілого від 19.03.2024 року, в якій представник потерпілого зазначив, що цивільний позов подавати не буде, майнову шкоду йому відшкодовано в повному обсязі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_3 є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Приймаючи таке рішення без участі представника потерпілого, від якого є відповідна заява, в якій він не заперечував проти розгляду справи без його участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- акумуляторний шуруповерт Tekhmann TCD-18 LI 2.0, 18В Li-ion, 2ак, 2 A/год, 28Нт, 1,3 кг., який був переданий під розписку представнику потерпілого ТОВ «Епіцентр-К» - залишити власнику;
- диск помаранчевого кольору з написом VIDEX з записом камер внутрішнього відеоспостереження, які встановлені в магазині «Епіцентр» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1