Справа №:755/3144/24
Провадження №: 2/755/2938/24
про повернення позовної заяви
"22" березня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
11 березня 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву.
Вивчивши матеріали вказаної заяви, суд зазначає таке.
Підставами залишення позовної заяви без руху відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року стало те, що позивачем ОСОБА_1 не зазначено, які юридичні наслідки буде мати встановлення даного юридичного факту (які саме особисті чи майнові права можуть вникнути, змінитися чи припинитися), внаслідок перебування малолітньої ОСОБА_2 на утриманні у відповідача ОСОБА_3 , яке право підлягає захисту, а також не залучено до участі у справі батька малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 .
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05 березня 2024 року позивачем залучено до складу учасників справи батька неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , додано копії уточненої позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
При цьому, в уточненій позовній заяві позивач зазначає, що встановлення юридичного факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 необхідно для можливого подальшого отримання малолітньою ОСОБА_2 пенсійного забезпечення відповідно до вимог частини третьої статті
34 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у зв'язку з чим, на думку позивача, вбачається спір про право, який має розглядатися у позовному провадженні.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться.
Суд звертав увагу позивача в ухвалі про залишення позову без руху, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від
15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа
№ 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Разом з тим, у позовній заяві у новій редакції позивачем не зазначено яке саме право чи охоронюваний законом інтерес малолітньої ОСОБА_2 є порушеним, невизнаним, або оспорюваним станом на момент звернення до суду з відповідним позовом, а міститься лише загальне посилання на необхідність встановлення відповідного факту на майбутнє, для можливого подальшого отримання пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року про залишення позовної заяви без руху в частині зазначення порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людину у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова