21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
12 жовтня 2010 р. Справа 5/146-09
за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)
до:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 )
про припинення порушення майнових авторських прав, та стягнення 135000 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : не з"явився
відповідача : не з"явився
07.07.2009 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 5/146-09 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про припинення порушення майнових авторських прав, та стягнення 135000 грн.
В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог позивач посилається на такі обставини.
В 1991 - 2008 роках автором ОСОБА_3 було створено ряд творів образотворого мистецтва (малюнки), права на які засвідчені Свідоцтвом України № 27989 про право автора на твір, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності (надалі "Твори").
17 березня 2009 р. згідно із Авторським договором про передачу виключних майнових прав, ОСОБА_3 передав СПД - ФО ОСОБА_1 виключні авторські майнові права на використання Творів. Передача автором Позивачу виключних майнових прав на Твори була здійснена на весь період дії авторського права (ч. 1 ст. 28 Закону України „Про авторське право і суміжні права").
В середині квітня 2009 року Позивачу стало відомо, що Відповідач використовує для виготовлення власної продукції Твори автора ОСОБА_3, авторські майнові права на які належать СПД ОСОБА_1
Факт використання Відповідачем Творів ОСОБА_3 та порушення авторських майнових прав СПД ОСОБА_1 підтверджено наступними документами:
1. Заявою ОСОБА_1 від 13.04.2009 р. в УДСБЕЗ УМВС України;
2. Протоколами огляду місця події від 22 квітня 2003 р., складеними СДСБЕЗ
Тульчинського РВ УМВС;
3. Висновком № 326/2009 від 22 травня 2009 р. судового експерта Адаменко О.Г.;
4. Листом УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області від 01.06.2009 р.;
5. Повідомленням СПД ФО ОСОБА_1 на адресу ПП ОСОБА_2 про
порушення авторського права від 03 квітня 2009р.;
6. Статтею „У ОСОБА_2 конфіскували надгробки", опублікованій 07 травня 2009 р. в газеті „Газета по-українськи".
Про авторські майнові права СПД ОСОБА_1 на Твори ОСОБА_3 Відповідачу стало відомо ще з Повідомлення від 02 квітня 2009р.
Відповідно до ст.ст. 11 та 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", тільки автору або іншому правовласнику (ст. 7 цього Закону) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Частиною 1 ст. 32 Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкт авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Відповідач ніякого договору на використання Твору ні автором, ні з СПД ОСОБА_1 не укладав, про свої наміри використати Твір правовласнику не повідомив. Цими діями з боку Відповідача були порушені виключні авторські майнові права СПД ОСОБА_1 на Твори, права на які засвідчені Свідоцтвом України № 29746 про право автора на твір.
Статтею 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права" передбачено, що порушенням авторського права, яке дає підстави для судового захисту, є також вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15 Закону. У випадку порушення будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону (та відповідно до ст.ст. 16, 432 ЦК України), суб'єкт авторського права має, зокрема, право: "...б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу його порушення; в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій; є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень...".
Пунктами 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України та частиною 2 ст. 52 Закону України „Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
д) заборону опублікування Твору, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників Твору, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права;
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд виходить із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
У зв'язку із тим, що інформація про кількість випущених ОСОБА_2 виробів із використанням Твору є комерційною таємницею, про що Відповідач повідомив Позивачу по телефону, Позивач визначає примірний розмір компенсації за порушення його майнових авторських прав.
Так, Позивач визначає розмір компенсації за порушення його виключних авторських майнових прав у розмірі 200 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 125000,00 виходячи із доходу, отриманого Відповідачем в травні - квітні 2009 р.
Згідно зі ст. 23, 439 ЦК України та ч. 2 ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права" Позивач, має право на отримання компенсації за завдану йому Відповідачем моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 гривень.
Таким чином позивач просить суд:
- зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_2 припинити порушення майнових авторських прав Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, а саме, використання без дозволу правовласника авторських майнових прав Творів, права на які засвідчені Свідоцтвом України № 27989 про право автора на твір.
- стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, а саме, 125000 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень 00 коп. за порушення його авторських майнових прав на твори образотворчого мистецтва, права на які засвідчені Свідоцтвом України № 27989 про державну реєстрацію прав автора на твір.
- стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. за порушення його виключних авторських майнових прав на твори.
- зобов'язати СПД-ФО ОСОБА_2 опублікувати в газеті „Газета по-українськи" за власний рахунок рішення господарського суду по цій позовній заяві.
В судовому засіданні 28.09.2010 р., заслухавши позивача та представника відповідча, дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву в засіданні до 12.10.2010 р. слуханням о 09 год. 20 хв.
В призначений день та годину в судове засіданні представники сторін не з"явилися, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про дату слухання під розписку. Суд, дослідивши матеріали, та зважаючи на неодноразові відкладення слухання справи та зупинення провадження у справі з метою призначення експертиз з питань інтелектуальної власності, вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній доказами.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про відмову в задовольненні позовних вимог виходячи з наступного.
Так, в 1991 - 2008 роках автором ОСОБА_3 було створено ряд творів образотворого мистецтва, права на які були засвідчені Свідоцтвом України № 27989 від 13.03.2009 р. про право автора на твір, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності.
17 березня 2009 р. згідно із Авторським договором про передачу виключних майнових прав, ОСОБА_3 передав СПД - ФО ОСОБА_1 виключні авторські майнові права на використання творів. Передача автором позивачу виключних майнових прав на твори була здійснена на весь період дії авторського права.
В квітні 2009 року, як зазначає позивач, йому стало відомо, що відповідач використовує для виготовлення власної продукції твори автора ОСОБА_3, авторські майнові права на які належать СПД ОСОБА_1
За період розгляду справи провадження неодноразово зупинялося з метою призначення експертиз з питань інтелектуальної власності. Ухвалою суду від 16.03.2010 р., відповідно до заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 про призначення експертизи, яка надійшла до суду 12.01.10 р., призначено у справі № 5/146-09 судову експертизу з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
Ухвалою від 02.07.2010 р. провадження у справ було поновлено у зв"язку з надходженням листа № 143 від 30.06.2010 р. Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності з матеріалами справи без висновку експерта на тій підставі, що сторонами не надано додаткові матеріали необхідні для проведення експертизи. Експертиза оплачена сторонами не була.
Ухвалою суду від 12.08.2010 р. провадження у справі зупинено та призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України у Вінницькій області.
08.09.2010 р. у зв"язку з тим, що до господарського суду Вінницької області надійшов лист № 27/16355 від 31.08.2010 р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області з матеріалами справи без висновку експерта на тій підставі , що на даний час в НДЕКЦ відсутні спецалісти, які мають фахову підготовку, провадження у справі було поновлено.
Призначення нових експертиз стало неможливим через відмову як позивача, так і відповідача оплатити їх проведення.
Щодо обгрунтованості вимог позивача, то суд дійшов висновку, що створення творів образотворчого мистецтва, тобто малюнків, як зазначено в Свідоцтві № 27989, не може бути тотожним виготовленню надгробних пам"ятників.
Позивач не може посилатися на те, що ОСОБА_2 виготовляв та збував такі ж малюнки, тим самим завдавав йому матеріальну та моральну шкоду.
Не доведено також факту виготовлення пам"ятників після ознайомлення ОСОБА_2 з малюнками ОСОБА_1
Більше того, неспростованим є твердження представника відповідача, що аналогічні пам"ятники виготовляються десятки років до складення ОСОБА_3 збірника малюнків і в багатьох селах Вінницької області.
За таких обставин позов задовольненню не підлягає.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, прийнято вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст.ст.1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити в задовольненні позовних вимог щодо:
- зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 припинити порушення майнових авторських прав Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, а саме, використання без дозволу правовласника авторських майнових прав Творів, права на які засвідчені Свідоцтвом України № 27989 про право автора на твір.
- стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, а саме, 125000,00 грн. за порушення його авторських майнових прав на твори образотворчого мистецтва, права на які засвідчені Свідоцтвом України № 27989 про державну реєстрацію прав автора на твір.
- стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. за порушення його виключних авторських майнових прав на твори.
- зобов'язання СПД-ФО ОСОБА_2 опублікувати в газеті „Газета по-українськи" за власний рахунок рішення господарського суду по цій позовній заяві.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 жовтня 2010 р.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (АДРЕСА_3 )