21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
07 жовтня 2010 р. Справа 5/178-10
за позовом:Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Україна" (вул. Центральна, 4, с. Немерче, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька
до:Немерчанської сільської ради (вул. Центральна, 23, с. Немерче, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл.)
про визнання недійсним рішення № 42 від 12.01.2007 р., рішення № 59 і рішення № 60 від 28.09.2007 р.Немерчанської сільської ради та визнання права власності на приміщення контори у с. Немерче, вул. Центральна, 23, Мурованокуриловецький район, Вінницька область за Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Україна".
Головуючий суддя:
Cекретар судового засідання:
Представники:
позивача - ДП "Сільськогосподарське підприємство "Україна", Пшеничний Г.Д., доручення №3 від 01.09.10 р.
відповідача - Немерчанська сільська рада, Михайленко А.О., посвідчення № 358, сільський голова.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Україна" в особі арбітражного керуючого Глєбова В.Ф. до Немерчанської сільської ради про визнання недійсним рішення № 42 від 12.01.2007 р. про прийняття у власність територіальної громади контори ДП "СП "Україна" в с. Немерче, рішення № 59 і рішення № 60 від 28.09.2007 р. про затвердження акту прийому-передачі та про видачу свідоцтва на право власності сесії Немерчанської сільської ради, та визнання права власності на нього.
В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.
28.01.2008р. господарським судом Вінницької області відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" винесено постанову про вигнання боржника - ДП «СП «Україна»» с. Немерче, Мурованокуриловецького району, Вінницької області банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Глєбова В.Ф.
Відповідно до ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня призначення приймає до свого відання : майно боржника та формує ліквідаційну масу, до якої включаються всі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності.
Під час формування ліквідаційної маси арбітражним керуючим (ліквідатором) було встановлено, що відповідач без достатніх правових підстав заволодів приміщенням контори ДП «СП «Україна»» с. Немерче, по вул. Центральній, №23. З цією метою у бувшого директора ДП «СП «Україна»» ОСОБА_1 одержано письмову згоду №236 від 29.12.2006р.
Рішенням № 42 сесії сільської ради голова ОСОБА_2 прийняв двохповерхове приміщення контори ДП «СП «Україна»» у власність територіальної громади с. Немерче.
28.09.2007р. на засіданні 8 сесії 5 скликання Немерчанської сільської ради прийнято рішення №59 і рішення №60 «Про затвердження акту прийому-педачі приміщення» та «Про видачу свідоцтва на право власності»
ДП «СП «Україна»» підпорядковано Міністерству аграрної політики України, майно, земельні ресурси належать Міністерству аграрної політики України і відчудження основних засобів, майна, земельних ресурсів належить тільки Міністерству аграрної політики України. Управління майном що є у державній власності, здійснюється державними органами. Таким органом є Міністерство аграрної політики України. За дозволом на передачу контори ДП «СП «Україна»» дирекція підприємства, сільська рада до Міністерства АП України не звертались, про що свідчать лист Міністерства агрополітики України №37-11-3-15/3468 від 11.03.2010р.
Таким чином, позивач зазначає, що правові підстави для переходу власності з Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «Україна» до комунальної власності територіальної громади Немерчанської сільської ради відсутні.
Інвентаризаційним описом матеріальних цінностей від 12.02.2008р. комісія включила приміщення контори вартісттю - 164115,70грн.
Тобто, між позивачем та відповідачем виник спір про право власності на приміщення контори ДП «СП «України»», яке належить до реалізації для погашення заборгованості по заробітній платі, боргових зобов'язань перед державними цільовими фондами.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив у зв"язку з тим, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали справи № 5/178-10, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що позов подано необгрунтовано.
12.01.2007 р. на 5 сесії 5 скликання Немерчанської сільської ради було прийнято рішення № 42 "Про прийняття у власність територіальної громади будівлю контори в селі Немерче", відповідно до якого вирішено прийняти у власність територіальної громади будівлю контори, яка розміщена в селі Немерче по вул. Центральна та предати її на баланс сільської ради.
28.09.2007 р. на 8 сесії 5 скликання Немерчанської сільської ради було прийнято рішення № 59 "Про затвердження акту прийому-передчі", відповідно до якого було затверджено акт прийому-передачі приміщення контори, яка розміщена в селі Немерче по вулиці Центральна № 23 в комунальну власність територіальної громади" та рішення № 60 "Про видачу свідоцтва на право власності", відповідно до якого видано свідоцтво на право власності на будівлю контори
З аналізу мотивувальних частин рішення № 42 від 12.01.2007 р. "Про прийняття у власність територіальної громади будівлю контори в селі Немерче", рішення № 59 від 28.09.2007 р. "Про затвердження акту прийому-передчі", рішення № 60 від 28.09.2007 р. "Про видачу свідоцтва на право власності" вбачається, що зазначені рішення відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки винесені відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Крім того позивач не надав суду жодних доказів, щодо права власності на приміщення контори у с. Немерче, вул. Центральна, 23, Мурованокуриловецького району Вінницької області за Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Україна".
Представник відповідача в судовому засіданні в обгрунтування своїх заперечень надав суду Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.12.2007 р.
Як підтверджують сторони, спірна будівля зведена ще в тридцяті роки жителями села. В останньому розташовувалися сільська рада та правління ДП "СП "Україна". Після припинення діяльності підприємства в приміщенні розташовувалася сільська церква.
Позивач, незважаючи на вимоги суду, так і не надав доказів права власності як на всю будівлю, так і на її частину, яка використовувалася у минулі роки як контора підприємства.
За таких обставин у суду немає підстав вважати, що законні інтереси підприємства-банкрута порушені.
З листа Міністерства аграрної політики України № 37-11-3-15/3468 від 11.03.2010 р. також неможливо зробити висновок, що останнє не погоджується з прийнятими рішеннями Немерчанської сільської ради.
Наведені факти в сукупності приводять суд до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог позивача.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Беручи до уваги наведені вище приписи законодавства та висновки до яких дійшов суд проводячи аналіз обставин справи, в позові слід відмовити, з покладенням судових витрат на позивача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст.ст.1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задовольненні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення № 42 від 12.01.2007 р., рішення № 59 і рішення № 60 від 28.09.2007 р.Немерчанської сільської ради та визнання права власності на приміщення контори у с. Немерче, вул. Центральна, 23, Мурованокуриловецький район, Вінницька область за Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Україна".
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 жовтня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Центральна, 4, с. Немерче, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька
3 - відповідачу (вул. Центральна, 23, с. Немерче, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл.)