Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
21.10.2010Справа №2-32/3758-2010
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, ідентифікаційний код 23893680
До відповідача - Територіального управління державної судової адміністрації в Автономної республіці Крим (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, ідентифікаційний код 26273942)
Про стягнення 30 884,14 грн.
За участю представників:
Від позивача - Новгородський П.В., довіреність № 1893 від 10.06.2010р. у справі.
Від відповідача - Матюшева К.П., довіреність № 05-22/1234 від 30.08.2010р. у справі.
Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернулось до Господарського суду АРК до відповідача - Територіального управління державної судової адміністрації в Автономної республіці Крим, АР Крим, з позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ та надані послуги по транспортуванню природного газу, що разом з усіма донарахуваннями складає 30 884,14 грн., також просить стягнути судові витрати.
Ухвалою Господарського суду АРК від 27.07.2010 р. позов було прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 5002-14/3758-2010.
Позивач заявою № 2387 від 30.08.2010р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги у бік зменшення та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ та надані послуги по транспортуванню природного газу, що разом з усіма донарахуваннями складає 15 884,14 грн., також просить стягнути судові витрати.
Також 10.09.2010р. позивач надав суду заяву про припинення провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу на підставі ч. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з погашенням відповідачем основної суми боргу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати , 3% річних та пеню в сумі 3019,51 грн.
Ухвалою ГС АРК від 20.09.2010р. було продовжено строк розгляду справи та розгляд справи було відкладено на 04.10.2010р. на 11 год. 15 хв.
Розпорядженням № 223 Заступника голови Господарського суду АРК Тіткова С.Я. від 24.09.2010 р. залучено до розгляду справи № 5002-14/3758-2010 замість судді ГС АРК Лагутіної Н.М. суддю ГС АРК Барсукову А.М. Справа передана судді Барсуковій А.М., справі привласнено номер № 5002-32/3758-2010.
Представник відповідача проти стягнення штрафних санкцій заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
14.12.2009р. між Відкритим акціонерним товариством з газо забезпечення та газифікації «Кримгаз» (постачальник) (позивач) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Автономної республіці Крим (споживач) (відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 304П10 на поставку природного газу (а.с. 8-10).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник поставляє а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити в 2010 році природний газ в обсязі 43, 0 тис. м. куб.
Відповідно до розділу 5 Договору ціна 1000,0 м. куб. газу складає 2 657,586 грн. та 2 645, 946 грн. - у випадку заміщення об'ємів імпортного газу газом власної добичі.
А з 01.05.2010р. ціна 1000,0 м. куб. газу складає 2 668, 27 грн. та 2 668, 15 грн. - у випадку заміщення об'ємів імпортного газу газом власної добичі, відповідно до додаткової угоди № 2 до Договору ( а.с. 13).
Оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати на протязі місяця поставки, відповідно до пункту 5.4 Договору.
Сторонами у Договорі пунктом 6.2 передбачена пеня, що становить подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення платежу.
Строк дії договору зазначений у пункті 10.1 Договору та становить з моменту підписання та до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актами прийому передачі від 31.01.2010 року на 10. 000 тис куб м газу, від 28.02.2010р. на суму 5. 350 тис куб м, за березень н суму 4. 830 тис куб м, від 21.04.2010р. на суму 2. 300 тис куб м ( а.с. 17-20).
Крім того, сторонами були підписані акти наданих послуг з постачання природного газу від 31.01.2010р. на суму 26 575, 86 грн. ( а.с. 21), від 28.02.2010р. на суму 14 218, 09 грн. ( а.с. 22), за березень 2010р. на суму 12 836, 14 грн. ( а.с. 23), від 21.04.2010р. на суму 6 112, 45 грн. ( а.с. 24).
У виконання вимог договору відповідачем частково був оплачений отриманий газ .газ, що підтверджується виписками банку по розрахунках за договором ( а.с. 25-28).
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні 10.09.2010р. позивачем надана заява про часткове припинення провадження у справі у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу.
Як вбачається з матеріалів заборгованість в розмірі 27 425, 01 грн. оплачена відповідачем 21.08.2010р. та 07.09.2010р., відповідно до платіжних доручень, доданих до матеріалів справи ( а.с. 81-82)., тобто після звернення позивача до суду із позовною заявою (23.07.2010р. відповідно до штампу вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду АР Крим).
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню в частині стягнення 27 425, 01 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем вказана сума заборгованості погашена.
Крім того, позивач в уточненій позовній заяві просив суд стягнути 439, 62 грн. - 3% річних. Судом встановлено, що заявлена сума 3% річних в розмірі 439, 62 грн. підтверджується матеріалами справи, а отже підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд стягнути 3 019, 51 грн. пені.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сума пені в розмірі 3 019, 51 грн., заявлена позивачем до стягнення, підтверджується матеріалами справи.
Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи той факт, що Територіальне управління державної судової адміністрації в АР Крим є бюджетною організацією та повністю фінансується з державного бюджету України, беручи до уваги важливість напрямку діяльності Територіального управління державної судової адміністрації в АР Крим суд вважає винятковим випадком та приводом до зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що відповідачем сума основного боргу оплачена, та те, що розміри пені, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача можуть суттєво вплинути на фінансовий стан відповідача, а також враховуючи, що порушення грошових зобов'язань з боку відповідача сталось з об'єктивних причин, наведених відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідно до частини 2 статті 233 Господарського кодексу України, керуючись правами, наданими пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе, як виняток, зменшити нарахований розмір пені, стягнувши з відповідача 905, 85 грн. пені.
При цьому, судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, статтею 49, 78, пунктом 1-1, статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації в Автономної республіці Крим (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, ідентифікаційний код 26273942) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117) 905, 85 грн. пені, 439, 62 грн. 3% річних, 308, 84 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині провадження у справі припинити.
4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників у судовому засіданні 21.10.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 21.10.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.