Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
21.10.2010Справа №2-22/4804-2010
За позовом Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення 3747,70 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Голубова І.В., представник, дов від 21.10.2010 року
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3747,70 грн., у тому числі: сума боргу згідно договору від 09.09.2009 року про участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста в сумі 3407,00 грн., 340,70 грн. - штрафу, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору від 09.09.2009 року не здійснював належним чином внесення платежів на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату вирішення спору повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
Відповідно до п. 7 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчого комітету Симферопольської міської ради відноситься залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста.
Згідно ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника.
09.09.2009 року між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та відповідачем був укладений договір про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста.
Відповідно до п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язався на протязі місяця з моменту підписання Договору перерахувати на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста кошти у сумі 3407,00 грн. до місцевого бюджету.
05.11.22009 року та 04.12.2009 року позивач звертався до відповідача з вимогами про оплату заборгованості в сумі 3407,00 грн. а також сплати штрафу у розмірі 10% від суми пайового внеску - 340,70 грн.
Як встановлено судом, предметом позову є стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста.
Оскільки спірні правовідносини виникли після набрання законної сили Цивільним та Господарським кодексами України, вони, в частині загальних умов виконання господарських зобов'язань, підлягають регулюванню за правилами цих кодексів. Крім того, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Законів України «Про планування і забудову територій», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Згідно із преамбулою Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон) (набрав чинності 14 січня 2009 року, Урядовий кур'єр, 2009, 01, 14.01.2009 № 4) цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.
Частиною 5 статті 3 Закону встановлено, що до 1 січня 2012 року суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів.
Абзац 2 частини 5 статті 3 Закону передбачає, що підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб'єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.
Заява має містити інформацію про суму та термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті.
Заява подається не пізніше терміну, встановленого для подання звітності за такими платежами та відрахуваннями, а якщо термін платежу встановлено раніше подання звітності, - не пізніше настання терміну такого платежу.
Але, під час розгляду даної справи відповідачем не було надано суду в якості доказу, такої заяви про надання відстрочки сплати дольових внесків, спрямованої на адресу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, якщо таке звернення мало місце.
Враховуючи, що договір був укладений до набрання чинності Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (Урядовий кур'єр, 2009, 01, 14.01.2009 № 4), яким внесені зміни до Закону України «Про планування і забудову територій», його норми можуть застосовуватись до спірних правовідносин тільки після внесення змін до договору.
Як встановлено судом, зміни до договору стосовно строків перерахування грошових коштів та визначення розміру цих платежів відповідно до вимог вказаного Закону сторонами не вносились.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів уплати відповідачем обумовленої у договорі суми на розвиток соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги про стягнення з відповідача суми у заявленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
За умовами пункту 4.3. договору у випадку несвоєчасного внесення платежу згідно з пунктом 2.1.1. цього договору суб'єкт підприємницької діяльності сплачує штраф у сумі 10 % від суми платежу.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що приведена позиція висловлена колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у постанові від 27.07.2010 року у справі № 2-22/302-2010.
Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд підкреслює, що під час розгляду даної справи суду не було надано доказів визнання договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста від 09.09.2009 року недійсним в судовому порядку, він не є розірваним, та, відповідач зустрічного позову з даними вимогами до суду не звертався у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, рахунок № 31514931700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 04055630) заборгованість в сумі 3747,70 грн., у тому числі: сума боргу згідно договору від 09.09.2009 року про участь в комплексному соціально - економічному розвитку міста в сумі 3407,00 грн., 340,70 грн. - штрафу.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, рахунок № 3141754470002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 24060300 «Інші надходження») 102,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, рахунок № 3141754470002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 24060300 «Інші надходження») 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 21.10.2010 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.