Справа № 333/4539/22
Провадження № 1-кп/333/198/24
Іменем України
11 березня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурорів ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законних представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування примусового заходу медичного характеру у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , -
07.10.2023 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 про застосування примусових заходів медичного характеру у порядку ч.1 ст.503 КПК України відносно ОСОБА_10 .
Під час судового розгляду встановлено, що 20.01.2022 року, приблизно о 18-00 годині, ОСОБА_12 , перебуваючи разом з ОСОБА_10 , подзвонив у дзвінок квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Після того як власник вказаного житла ОСОБА_13 відкрив двері, ОСОБА_12 завдав йому удару у грудну клітину, від якого потерпілий впав на підлогу у коридорі квартири та фактично втратив здатність опору.
В цей час, користуючись вказаним станом потерпілого, ОСОБА_12 разом із ОСОБА_10 проникли до квартири ОСОБА_14 , затягнули останнього у кімнату, продовжуючи йому наносити численні удари по голові та різним частинам тіла, а також погрожували застосувати до потерпілого насильство небезпечне для життя та здоров'я, а саме: скинути ОСОБА_14 з четвертого поверху, вимагаючи назвати місце схованки грошей.
У подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 з відділення морозильної камери холодильнику викрали та таким чином заволоділи грошовими коштами у сумі 3000 доларів США, що станом на 20.01.2022 року відповідно до офіційного курсу НБУ, еквівалентно 84 960 гривень. Також, під час обшуку квартири потерпілого ОСОБА_12 та ОСОБА_10 заволоділи: грошовими коштами у сумі 200 доларів США, що станом на 20.01.2022 року відповідно до офіційного курсу НБУ, еквівалентно 5664 гривень та 2000 гривень; трьома банківськими картками, а саме: двома банкiвськими картками « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та однією банківською карткою «Приват Банк», що знаходилися у чоловічій сумці ОСОБА_14 .
З метою подальшого отримання грошових коштів та доступу до додатку електронного кабінету користувача «А-Банк», ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_15 періодично втрачав свідомість та продовжуючи наносити йому тілесні ушкодження, отримали вiд нього код доступу до вищезазначеного додатку, пiсля чого ОСОБА_12 увійшов до системи банкінгу банку «А-банк» мобільного додатку і здiйснив транзакції з карти потерпілого ОСОБА_14 за №4323357027490677 на суму 19 230 грн. 00 коп., а саме: на карти № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , емітованих банком АТ «Універсал банк», що належать ОСОБА_12 - на суму 14 230 грн.; на картку № НОМЕР_3 , емітовану банком АТ «Таксомбанк», що належить ОСОБА_16 - на суму 5000 грн.
Крім цього, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 також заволоділи одягом та взуттям потерпілого, а саме: двома куртками та черевиками, які не мають матеріального значення для ОСОБА_14 .
У подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 покинули приміщення квартири потерпілого з викраденим майном, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 116 854 гривень, та тілесні ушкодження, які кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_10 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло.
Під час судового розгляду ОСОБА_10 не заперечував проти застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим режимом.
При цьому пояснив, що суспільно небезпечне діяння відносно ОСОБА_14 він скоїв із ОСОБА_12 , який фактично і втягнув його у вчинення цього діяння. Вони прийшли до потерпілого, приблизно о 18-00 год., ОСОБА_12 бив потерпілого чайником по голові, щоб останній повідомив, де сховав гроші після продажу квартири. Він вдарив ОСОБА_14 всього один раз за те, що пив горілку з його дружиною, поки він перебував у лікарні. ОСОБА_12 двічі виходив із квартири: за горілкою, яку у подальшому вони давали потерпілому, а потім ОСОБА_12 виходив, приблизно з 21 год. 45 хв. по 22 год. 45 хв., а вже о 23 год. 30 хв. вони він потерпілого пішли додому. Саме ОСОБА_12 у квартирі потерпілого проводив обшуку з метою знаходження грошових коштів. За участь у скоєнні злочину ОСОБА_12 віддав йому 200 доларів США, які у подальшому у нього за місцем мешкання вилучили працівники поліції та 5 000 грн. ОСОБА_12 після того як забрав мобільний телефону потерпілого, повідомив, що у останнього мається 18 000 грн. на картці. ОСОБА_14 він знав раніше, так як останній разом із його дружиною - ОСОБА_17 у стані алкогольного сп'яніння дзвонили йому на мобільний телефон, коли він перебував у психіатричній лікарні. З ОСОБА_18 він не зустрічався та ніякої банківської картки від ОСОБА_12 він останньому не передавав.
У подальшому - у грудні 2023 року ОСОБА_10 змінив вказані пояснення та зазначив, що він суспільно небезпечне діяння відносно ОСОБА_14 скоїв разом із ОСОБА_19 , його знайомим. На цей час останній виїхав до Польщі. Чому раніше вказував на ОСОБА_12 як на особу, з якою вчинили діяння відносно ОСОБА_14 , він не знає. Саме ОСОБА_19 запропонував йти йому до потерпілого. ОСОБА_19 бив потерпілого та вимагав повідомити, де той зберігає гроші від проданої квартири. Він вдарив ОСОБА_14 один раз.
Крім пояснень ОСОБА_10 вважаю, що його участь у скоєнні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, повністю підтверджується такими доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який суду пояснив, 20.01.2022 року увечері (коли вже було темно) до нього додому - у квартиру за адресою: АДРЕСА_3 прийшли ОСОБА_12 та ОСОБА_10
Останнього він знав, але не дуже добре, ОСОБА_12 він бачив декілька разів і знав його через матір, яка працювала продавцем на ринку. Саме їй він і повідомляв у розмові, що після продажу квартиру у нього залишилися ще гроші та вказав адресу, де купив нову квартиру.
В той день він вживав алкогольні напої разом із своїм другом, приблизно 200 грам, та ліг відпочивати. Прокинувся від того, що хтось дзвонив у двері та подумав, що повернувся його друг. Коли відчинив двері, то відразу отримав удар у грудну клітину від ОСОБА_12 , від чого він впав на долівку у коридорі. Після цього, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 перенесли його у спальню, де посадили у кресло та останній почав його бити по голові та тілу, вимагаючи повідомити, де він сховав гроші.
Після цього, ОСОБА_12 бив його по голові та обличчю чайником, всього наніс не менше 10 ударів. ОСОБА_10 наніс не більше 2-3 ударів та діяв по вказівкам ОСОБА_12 . Він після ударів чайником втрачав свідомість.
Крім того, йому погрожували скинути з балкона, але у подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_10 відмовилися від цього, так як було проблематично відкрити вікно балкону. Він недавно переїхав у вказану квартиру, частина речей знаходилася у коробках, які і стояли на балконі та заважали підійти до вікон.
Також, пам'ятає, що ОСОБА_12 та ОСОБА_10 піднімали йому голову та заливали горілку, яку купляли у магазині, тобто хтось в період його побиття виходив з квартири.
У перерві між тим як його били, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 обшукували квартиру, під час чого знайшли 3000 доларів США, які він сховав у морозильній камері у холодильнику. Також бачив як ОСОБА_12 забрав його чоловічу сумочку, де знаходилися: 200 доларів США, 2000 грн. та три банківські карти: 2 - « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і одна - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Крім того, викрали мобільний телефон «Самсунг» через який здійснили перевід грошових коштів з його картки на іншу банківську картку у сумі, приблизно 20 000 грн. Вже після того, як він прибрав у квартирі, то виявив, що у нього ще викрали дві куртки та замшеві черевики, які не мають для нього матеріального значення.
Коли точно ОСОБА_12 та ОСОБА_10 покинули його квартиру, він не знає, але вхідні двері ніхто не закрив. Він проснувся вже на наступний день і зміг тільки дійти до сусідки - ОСОБА_20 , яка і викликала «швидку» допомогу та поліцію.
Після цього його забрали до лікарні та виявили у нього черепно-мозкову травму, перелом носа, перелом правої руки, множинні гематоми обличчя.
Дійсно під час написання заяв про скоєний відносно нього злочин він дійсно вказував, що крім ОСОБА_12 та ОСОБА_10 були також ще два якихсь чоловіка. На цей час він не впевнений, що хтось ще був. Враховуючи його стан здоров'я та стан алкогольного сп'яніння, він міг і помилитися про присутність інших людей у квартирі у той вечір, тому що йому здавалося, що ще було двоє хлопців у масках. Можливо це були галюцінації;
- показаннями потерпілого ОСОБА_14 під час слідчого експерименту від 22.09.2022 року, під час яких останній на місці скоєння злочину - у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 пояснив, що злочин відносно нього скоїли ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , показав механізм нанесення та локалізацію йому ударів від останніх, про інші їхні дії. Надані показання потерпілого під час слідчого експерименту узгоджуються із його показаннями, наданими під час судового розгляду;
- даними протоколу пред'явлення до впізнання від 22.01.2022 року, згідно якому потерпілий ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_10 , як особу, котра на нього скоїла розбійний напад 20.01.2022 року (т.1 а.с.218-222);
- показаннями свідка ОСОБА_20 , яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_14 , який проживає на 4 поверсі, а вона на 2 поверсі у будинку АДРЕСА_4 . У цей будинок потерпілий переїхав у грудні 2021 року та до січня 2022 року він ще не встиг розібрати усі речі, які стояли у квартирі. Перед переїздом ОСОБА_14 продав більшу квартиру та купив собі меншу і у нього залишилися грошові кошти у сумі, приблизно 3600 - 3700 доларів США.
21.01.2022 року, приблизно о 16-00 год., до неї прийшов ОСОБА_14 увесь побитий, на ньому не було живого місця (обличчя та голова були синього кольору та у крові) та повідомив, що до нього заходили ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які його побили та викрали грошові кошти, мобільні телефон та інші речі. Потерпілий також зазначив, що останні його катували та хотіли взнати, де знаходяться гроші. Перед цим приходив ОСОБА_12 та прохав у борг гроші, але він їх не надав. Крім обвинуваченого та ОСОБА_10 також у скоєнні злочину приймали участь ще двоє невідомих потерпілому чоловіків.
Вона відразу викликала «швидку» допомогу ОСОБА_13 та поліцію. У той день потерпілий погано орієнтувався у часі, але зазначив, що після скоєного на нього нападу, він лежав вдома і навіть не міг встати. Потерпілий попрохав закрити його вхідні двері квартири, так ОСОБА_12 та ОСОБА_10 їх не зачинили. У квартирі ОСОБА_14 були перевернуті усі речі, тобто фактично був обшук житла, але у саму квартиру вона зайшла тільки з працівниками поліції.
Під час огляду місця події - квартир потерпілого, саме вона надавала доступ до квартири останнього, так як ОСОБА_14 в цей час був доставлений до лікарні і перебував у важкому стані після його побиття під час скоєння злочину. Вона також під час вказаної слідчої дії була понятою;
- показаннями свідка ОСОБА_23 , який пояснив, що є сусідом ОСОБА_14 та проживає над потерпілим. Коли точно не пам'ятає, але в один із днів, у 2022 році (у холодну пору року) з квартири потерпілого доносився певний шум після 23-ої години. Він це запам'ятав, тому що у нього дитина лягає спати після 22-00 год. і у квартирі настає тиша. Після скоєння злочину, його запросили працівники поліції бути понятим, на що він і погодився. При огляді місця події у квартирі потерпілого усі речі були розкидані. Весною 2023 року ОСОБА_14 помер;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка пояснила, що перед 25.01.2022 року вона продавала свій мобільний телефон «Айфон 8» за 5000 грн. Її чоловік - ОСОБА_24 спитав серед своїх знайомих, і один з них ОСОБА_25 на прізвище « ОСОБА_26 » погодився придбати цей телефон. На її картку скинули гроші у сумі 5 000 грн., а у подальшому заблокували цю картку через зазначену операцію. Кому саме її чоловік продав телефон, вона не знає;
- даними протоколу огляду місця події від 21.01.2021 року та також додатками до нього: фотознімками та відеозаписом на DVD-диску, згідно яких предметом огляду є квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Під час проведення вказаної слідчої дії було встановлено, що вказана квартира має двоє вхідних дверей - металеві з двома врізними замками та дерев'яну - з одним врізним замком без пошкоджень; у ванній кімнаті, кухні та кімнаті виявлено, що окремі речі та предмети розкидані у хаотичному порядку. Під час вказаної слідчої дії було вилучено: змиви, недопалки цигарок, відбитки пальців на ліпку стрічку, скляні пляшки та бокали, нашарування бурого кольору, гаманець, 3 фрагменти обкладинки паспорту, мобільний телефон «ZTE (т.1 а.с. 115-134);
- даними тимчасового доступу до речей і документів, а саме: до інформації про рух грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_14 , згідно яких встановлено, що вказаний рахунок потерпілий відкрив у АТ «АКЦЕНТ - Банк». Відповідно до руху коштів по вказаному рахунку 20.01.2022 року із зазначеного рахунку потерпілого були здійсненні грошові перекази: о 19 год. 20 хв. на суму 5000 грн.; о 19 год. 29 хв. на суму 14 000 грн.; о 19 год. 35 хв. на суму 230 грн. (т.2 а.с. 6-13);
- даними протоколу огляду додатку «А-банк» карти «Зелена» в мобільному телефоні «Galaxy A8 +» потерпілого ОСОБА_14 , за участі останнього, згідно яких останньому належить картка № НОМЕР_4 та з неї 20.01.2022 року були здійснені такі грошові перекази: о 19 год. 20 хв. на карту НОМЕР_5 - 5199,71 грн.; о 19 год. 29 хв. на карту НОМЕР_6 - 14560 грн.; о 19 год. 35 хв. на карту НОМЕР_7 - 239, 20 грн. Як пояснив ОСОБА_14 під час вказаної слідчої дії зазначені грошові перекази він не здійснював (т.2 а.с. 17-26);
- даними тимчасового доступу до речей і документів, а саме: до інформації з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та даними протоколу огляду предмету - CD-R диску з написом «№10445», отриманому під час здійснення вказаної слідчої дії, згідно яким:
1) банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_8 відкриті в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім'я ОСОБА_12 ;
2) на банківську картку № НОМЕР_8 20.01.2022 року о 19 год. 35 хв. був здійснений грошовий переказ від «Pikiner Konstantin» у сумі 230 грн.;
3) на банківську картку № НОМЕР_2 20.01.2022 року о 19 год. 29 хв. був здійснений грошовий переказ від банку ABNK у сумі 14 000 грн. (т.2 а.с. 27-47)
- даними тимчасового доступу до речей і документів, а саме: до інформації з АТ «ТАСКОМБАНК» та даними протоколу огляду предмету - CD-R диску з написом «0112», отриманому під час здійснення вказаної слідчої дії, згідно яким:
1) банківська картка № НОМЕР_3 відкрита в АТ «ТАСКОМБАНК» на ім'я ОСОБА_16 (дівоче прізвище Холод);
2) на банківську картку № НОМЕР_3 20.01.2022 року о 19 год. 20 хв. був здійснений грошовий переказ в сумі 5000 грн. (т.2 а.с. 102)
- даними висновку експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради №630/к від 26.05.2022 року, згідно яких:
1. Відповідно до наданої медичної карти стаціонарного хворого № 865 із КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР та при аналізі комп'ютерної томографії головного мозку, правого передпліччя та медичної документації лікарями консультантами КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР у гр. ОСОБА_14 , 1968 р.н. виявлено наступні тілесні ушкодження:
п.1.1. Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, багатоуламковий перелом кісток носа зі зміщенням, імпресійний перелом стінки правої гайморової пазухи, перелом стінок комірок гратчастої кістки праворуч, пневмофтальм праворуч, набряк та емфізема правої половини обличчя, забійна рана лобної ділянки голови, параорбітальні гематоми, численні гематоми обличчя (без опису кількості та локалізації в наданій медичній документації), кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (згідно п.2.2.1.в. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6);
п.1.2. Закритий перелом нижньої третини діафіза ліктьової кістки правого передпліччя, із незначним зміщенням, кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (згідно п.2.2.1.в. «Правила...»).
2. Виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_14 утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого (их) предмету (ів). Висловитися яким знаряддям і яким способом спричинені тілесні ушкодження, за наданими даними, не є можливим.
3. Давність утворення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_14 не суперечить строку, вказаному у фабулі постанови слідчого, в наданій медичній карті стаціонарного хворого та при аналізі інструментальних методів дослідження консультантами КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР.
4. Діагнози: «Закрита травма черевної порожнини. Закрита травма грудної клітки: забій грудної клітки», виставлені гр. ОСОБА_14 медичними працівниками КН «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР об'єктивним відомостями не підтверджено, тому згідно п 4.6. («Правила...») не повинні враховуватись при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
5. Виникнення виявлених ушкоджень у гр. ОСОБА_14 можливо при будь-якому взаєморозташуванні потерпілого відносно злочинця за умови доступності зон ушкоджень для травматичних впливів.
6. Виявлений комплекс тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_14 утворився від не менш ніж чотирьох травматичних впливів. Об'єктивно висловитись про кількість нанесених ударів потерпілому за наданими даними не є можливим.
Через відсутність опису кількості та локалізації тілесних ушкоджень в ділянці обличчя (численні гематоми) у наданій медичній карті стаціонарного хворого, об'єктивно висловитись про кількість травматичних впливів комісії не видається можливим.
7. Виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_14 розташовані в ділянках, що є доступними для спричинення власною рукою.
8. Для відповіді на поставлене слідчим питання, відносно утворення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_14 від падіння з висоти власного зросту, можливо тільки після надання належним чином зафіксованих показань чи слідчого експерименту із зазначенням механізму падіння.
9. Утворення будь-якого тілесного ушкодження супроводжується виникненням больових відчуттів, за умови нормального функціонування нервової системи. Інтенсивність больових відчуттів є досить індивідуальної та залежить не лише від характеру та тяжкості травми, а й від чутливості до неї певної особи. В судово-медичній експертизі немає методу об'єктивного вимірювання рівня больових відчуттів. В медицині загалом сильними больовими відчуттями можна вважати такі, які для своєї корекції потребують застосування лікарських засобів спектру наркотичних анальгетиків.
За даними з медичної документації, під час огляду медичними працівниками потерпілий скаржився на больові відчуття у місцях ушкоджень.
Поняття «Особливі страждання» не є медичним, а отже його визначення не входить до компетенції судово-медичної експертизи.
10. Тілесні ушкодження описані в п.1. даних підсумків, самі по собі, не впливають на здатність робити самостійні дії, якщо ушкодження в ділянці голови (п.1.1.), що супроводжились закритою-черепною травмою, яка майже завжди супроводжується суттєвим зниженням рівня свідомості, і в свою чергу не має свого морфологічного еквіваленту (таким чином, у даному конкретному випадку не виключається можливість того, що потерпілий міг, як знаходитись декілька хвилин в свідомості, а також міг втратити свідомість одразу після отримання ушкоджень).
Виходячи з цього, можна вважати, що ОСОБА_14 міг робити самостійні дії (пересуватись), якщо у нього після отримання тілесних ушкоджень не настала втрата свідомості.
Слід зауважити, що значне зниження рівня свідомості одразу позбавляє людину здатності до самостійних дій.
Перелом ліктьової кістки, описаний в п.1.2 даних підсумків, сам по собі, не впливає на здатність ОСОБА_14 самостійно пересуватися (т.2 а.с. 171-179);
- даними протоколу огляду місця події від 22.01.2022 року, з додатком до нього - фототаблицею, згідно яких предметом огляду є квартира за адресою: АДРЕСА_2 (за місцем проживання ОСОБА_10 ). Під час проведення вказаної слідчої дії було вилучено: квитанції на адресу: АДРЕСА_3 , фіскальний чек з магазину «Технополіс», мобільний телефон «Samsung», грошові кошти у сумі 200 доларів США та 332 грн., паспорт (ID-карта) на ім'я ОСОБА_10 (т.1 а.с. 173-181);
- даними протоколу предмету від 18.02.2022 року, з додатком до нього - фототаблицею за участю потерпілого ОСОБА_14 , згідно яких предметом огляду є мобільний телефон «Samsung», вилучений під час огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_10 . При цьому, потерпілий ОСОБА_14 впізнав вказаний телефон як той телефон, що був викрадений у нього під час розбійного нападу 22.01.2022 року (т.3 а.с. 2-6);
- речовими доказами: мобільним телефоном «Samsung», квитанціями на адресу: АДРЕСА_3 , грошовими коштами у сумі 200 доларів США, вилученими під час огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_10 .
Вважаю, що відсутні сумніви правдивості показань потерпілого ОСОБА_14 , так як вони повністю узгоджуються з іншими доказами по кримінальному провадженню.
Так, його показання в частині нанесених тілесних ушкоджень підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого (відділення травматології) КНП «МЛЕ та ШМД» Запорізької міської ради, згідно якої у ОСОБА_14 поступив до лікарні 21.01.2022 року, повний діагноз: поєднана травма, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана волосяної частини голови, перелом кісток носа, садна м'яких тканин обличчя, забій грудної клітини без пошкодження внутрішніх органів, закритий перелом ліктьової кістки правого передпліччя, множинні садна та забої тулубу, верхніх та нижніх кінцівок (т.1 а.с. 211).
Також, його показання щодо нанесення йому тілесних ушкоджень підтверджується фотознімком, наданим потерпілим під час судового розгляду безпосередньо після розбійного нападу на нього (т.3 а.с. 35).
Показання ОСОБА_14 в частині участі у розбійному нападі на нього ОСОБА_12 та ОСОБА_10 також підтверджуються його заявою у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.01.2022 року, згідно якої потерпілий просить органи поліції притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_27 та ОСОБА_10 , а також двох невідомих, які у ніч з 20.01.2022 року на 21.01.2022 року у його квартирі нанесли йому тілесні ушкодження, погрожували розправою та заволоділи грошима у сумі 3200 доларів США, 2000 грн., мобільним телефоном «ZTE», 3 банківськими картками, барсеткою, документами на квартиру, курткою та кросівками (т.1 а.с.113). Тобто, ОСОБА_14 відразу надав пояснення, що відносно нього було скоєно злочин саме ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
Неточності показань потерпілого з приводу участі у розбійному нападі можливо ще двох осіб пояснюється це станом, в якому перебував ОСОБА_14 під час скоєння відносно нього злочину: отримав численні удари по голові, втрачав свідомість, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Відповідаючи на питання щодо участі інших осіб, потерпілий зазначив, що він не впевнений, що хтось ще був, крім ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , йому здавалося, що ще були двоє хлопців у масках.
Також, встановлено, що відносно ОСОБА_10 під час досудового розслідування було проведено судово-психіатричну експертизу, згідно висновку якої (висновку судово-психіатричного експерта № 197 від 06.06.2022 року (комісії експертів Дніпровської філії СПЕ ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») ОСОБА_10 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в теперішній час виявляє хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло ОСОБА_10 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом іспитований у даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим режимом (т.2 а.с. 235-238).
Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані державним обвинувачення докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КК України, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, було вчинено ОСОБА_10 .
Суд звертає увагу, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
Зокрема, статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Суд, звісно, при розгляді справи у порядку вирішення питання застосування у відношенні особи примусових заходів медичного характеру, не досліджує природу дій особи, як то ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до наслідків. Оскільки предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, зокрема під час розгляду цієї категорії справ не вирішуються питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться лише про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. При цьому, умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме кримінального правопорушення (злочину чи проступку) та встановлюються лише щодо осудної особи.
Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 у справі № 202/5997/17.
У зв'язку з чим суд виключив відповідні посилання, зазначені у клопотанні слідчого на наявність у ОСОБА_10 прямого умислу, корисливого мотиву, так як вважає встановленим та доведеним вчинення останнім суспільно небезпечного діяння особою, яка страждає на психічне захворювання.
Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Отже, діяння, яке інкримінується ОСОБА_10 , вчинено останнім у стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_10 виявляв і в теперішній час виявляє хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїчної, яке позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом ОСОБА_10 і на даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Госпіталізація до психіатричного закладу із посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду.
Розглядаючи питання виду заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_10 , враховуючи висновок судово-психіатричного експерта № 197 від 06.06.2022 року, вимог ст.94 КК України, а також характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступень небезпечності ОСОБА_10 для себе або інших осіб, до останнього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим режимом.
Крім того, судом враховується, що відносно ОСОБА_10 раніше застосовувалися примусові заходи медичного характеру:
- 17.12.2019 року Ленінським районним судом Запоріжжя у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
- 08.09.2023 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим режимом.
За таких обставин, враховуючи, що прокурор наполягав на задоволенні клопотання слідчого, а усі інші учасники процесу ( ОСОБА_10 , його захисник, законний представник) не заперечували проти його задоволення, суд дійшов до висновку про те, що клопотання слідчого є обґрунтованим, а отже до ОСОБА_10 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
02.06.2022 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з встановленням ризиків передбачених п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України.
У подальшому, 25.07.2022 року після отримання висновків судово-психіатричного експерта відносно ОСОБА_10 слідчим суддею була винесена ухвала про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме: до «Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», який розташовано за адресою: 49006, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, буд.84, строком на 60 діб, який продовжувався відповідними ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
08.09.2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_10 було застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
25.12.2023 року ухвалою Комунарського райорного суду м. Запоріжжя зобов'язано уповноважену особу «Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії» Міністерства охорони здоров'я України, повідомити Комунарський районний суд м. Запоріжжя про прийняття рішення про звернення до суду із клопотанням про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосованих на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2023 року.
Таким чином, на цей час до ОСОБА_10 не застосований запобіжний захід.
Доля речових доказів буде вирішена судом у відповідному вироку відносно ОСОБА_12 по даному кримінальному провадженні.
Суд зауважує, що відповідно до роз'яснень наданих у п. 15 Постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», а саме, що визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 94, 505, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_11 про застосування до ОСОБА_10 примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_10 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити прокурору, захиснику та законному представнику ОСОБА_10 , а також направити ОСОБА_10 .
Копію ухвали направити для виконання до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», розташований за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1