Справа № 309/975/24
Провадження № 2/309/236/24
19 березня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ткач О.О.,
за участі секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", представником якого є Гурський Г.Ю. , звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферти) № 18.02.2022-100001102. Відповідно до його умов, ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.02.2022, строком на 42 дні. Первинний період користування 14 днів з дня його надання - "первинний період". Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду - "черговий період". Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процента ставка за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду "Економ". Відповідно до Договору від 18.02.2022 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 9000 гривень, строком на 42 дні, ОСОБА_1 18.02.2022 отримав ці кредитні кошти. Своєю чергою відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 13320 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 гривень та по процентах в розмірі 4320 гривень. Враховуючи викладене, представник просить стягнути на користь ТОВ "Споживчий центр" з ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором № 18.02.2022-100001102 від 18.02.2022 року в розмірі 13320 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн, що були понесені на оплату судового збору.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04.03.2024 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.
Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками, вручені 13.03.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що відповідно до Кредитного договору (оферти) № 18.02.2022-100001102 ТОВ "Споживчий центр" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000,00 грн. строком на 42 днів. Первинний період користування 14 днів з дня його надання - "первинний період". Черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду - "черговий період". Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процента ставка за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду "Економ".
ОСОБА_1 18.02.2022 електронним цифровим підписом підписав Паспорт споживчого кредиту від 18.02.2022, Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту.
Отже, з цим договором був ознайомлений Позичальник до його укладення й до них приєдналася підписавши Договір, зокрема проставивши електронний підпис.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений вище договір, який укладений був з відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором №18.02.2022-100001102 від 18.02.2022 в сумі 13320 грн., з яких 9000 грн. основний борг, 4320 грн проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 18 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов'язань надав детальний розрахунок заборгованості за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Отже, позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .
Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань за договором.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.
Враховуючи те, що позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачкою умов договору, а ОСОБА_1 жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед позивачем не надав, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні суд стягує з відповідача вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача.
Керуючись ст.ст.ст.ст.1-13, 76-83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354ЦПКУкраїни, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором №18.02.2022-100001102 від 18.02.2022 у розмірі 13320 грн (тринадцять тисяч триста двадцять гривень) та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, п.і. 01032;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О.О.