308/4619/24
25 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на ТОВ «Ядзакі» майстром, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 16.09.2003, виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №943485 від 28.02.2024 за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 22.02.2024 року під час освітнього процесу в ЗЗСО №1 м. Чоп, вул.Шкільна, 12 учень 6-В класу малолітній гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скориставшись мобільним телефоном, здійснив відео зйомку щодо іншої малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проявилось у висвітленні непристойного відео у мережі «Телеграм», чим вчинив булінг, в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, відповідальність за вказане діяння несе мати малолітнього за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, близько 10:30 год.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила про переведення дітей за результатами даного випадку на дистанційну форму навчання, підтвердила неодноразовість випадку, про що батьки раніше не знали.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, заслухавши особу, суд прийшов до наступного висновку.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 173-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Відповідно до підпункту 31 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно достатті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №943485 від 28.02.2024 року, диском з відеозаписом до протоколу, повідомленням Чопського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 від 24.02.2024, рапортами ОСОБА_4 від 29.02.2024, поясненнями ОСОБА_2 від 28.02.2024 у присутності практичного психолога ОСОБА_5 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копією паспорта ОСОБА_1 , копією протоколу про адміністративне правопорушення від 28.02.2024 за ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_6 , поясненнями ОСОБА_6 від 28.02.2024.
Вказані докази є належними та допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки сумнівів у їх достовірності чи порушень під час їх підготовки та збирання у ході розгляду справи судом не виявлено. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано. Даючи оцінку доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст.173-4 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням особи винної, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1, ч. 3 ст.173-4, 251, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 16.09.2003, виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, реєстраційний номер платника податків суду невідомий, на користь держави - 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда