21 березня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 13 березня 2024 року у кримінальному провадженні №412023260000000233 від 14 березня 2023 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 березня 2024 року задоволено клопотання слідчого, яке погоджене прокурором відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 25 березня 2024 року, без визначення розміру застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану ухвалу підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вказує, що через поганий стан здоров'я, що підтверджується довідками лікарів, не може перебувати в слідчому ізоляторі.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Згідно ухвали слідчого судді, ОСОБА_6 підозрюються у тому, що в складі злочинної організації, в період з 30.03.2023 по 24.07.2023 року, вчинив ряд особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, а саме: виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, збут психотропної речовини - амфетамін.
ЄУНСС: 727/2414/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Провадження №11-сс/822/79/24 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
14.09.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України та 15.09.2023 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.12.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до 14.03.2024 року.
07.02.2024 року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 14 березня 2024 року.
23.02.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, на підозру за ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України.
01.03.2024 року визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, орган досудового розслідування за дорученням прокурора повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування та надав доступ до матеріалів , які є в розпорядженні слідства. На даний час виконуються вимоги ст.290 КПК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Підозрюваний та захисник підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст ухвали та вимоги апеляційної скарги, позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що на цьому етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні додані до клопотання слідчого докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 за ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України.
Слідчим та прокурором при ініціюванні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні в матеріалах судового провадження докази свідчать про причетність останнього до кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя при ухваленні рішення правильно, у відповідності з ч.3 ст.199 КПК України, врахував існування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
Також обґрунтовано слідчий суддя врахував, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені на час обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні злочинів у складі злочинної організації, створеної ОСОБА_10 , в різних містах України, зокрема м. Київ та Чернівецької області, безпосередньо виконавцями яких були також ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 є особливо тяжкими, за їх вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Вказані обставини, тяжкість ймовірного покарання за вчинені злочини дають підстави вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, оскільки знайомий з ними, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи вищевказане, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, на переконання колегії суддів, заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою продовжують існувати та не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
Посилання підозрюваного на те, що через стан здоров'я він не може перебувати в слідчому ізоляторі є непереконливими, оскільки відсутні документальні підтвердження вказаного факту.
Інших даних, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора в матеріалах справи не міститься та стороною захисту не надано.
Отже, ухвала слідчого судді за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною. Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у ході апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 197, 199, 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 березня 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П. , підпис) (ПІБ)
21.03.2024 року
(дата засвідчення копії)