21.03.2024 Суддя Клименко А. М.
Справа № 644/1886/24
Провадження № 2/644/1722/24
21 березня 2024 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі одноособово судді Клименка А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та присудження аліментів на дитину до досягнення нею повноліття,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідачки на свою користьаліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачки заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.03.2021 по 13.06.2024.
Відповідно до положень ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, проживає за кордоном, визначається законами України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи. (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про міжнародне приватне право")
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом визначені у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження по справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави такої підсудності відпали або змінились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме майно чи нерухоме майно, на яке можна покласти стягнення, або знаходиться філія або представництво юридичної особи - відповідача; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні.
Статтями 3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що місце перебування фізичної особи - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців за рік.
Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в України, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
З позовної заяви вбачається, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: м. Ольштин, Республіка Польща.
Згідно відповіді №502554 з Єдиного державного демографічного реєстру, за параметрами запиту особу ОСОБА_2 не знайдено.
Питання про стягнення аліментів з громадян, які проживають на території іноземних держав регулюються Конвенцією про стягнення аліментів за кордоном 1956 року.
Законом України «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» відповідно до статті 2 Конвенції, виконання в Україні функцій Органу, що приймає та передає документи, покладено на Міністерство юстиції України.
З метою забезпечення впорядкування застосування в Україні цієї Конвенції, Наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 №121/5 затверджена Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.12.2006 за №1390/13264. Інструкція визначає спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім'ї згідно Конвенції у відносинах з визначеним переліком держав, серед іншого, Польща.
Всупереч наведеному, позивачем не вказано місце реєстрації або ж місце проживання відповідачки у Республіці Польща, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ЦПК України.
Крім того, чинним законодавством України передбачено стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4, двох дітей у розмірі 1/3, трьох та більше дітей - у розмірі половини від заробітку (доходу) батька/матері дитини, які не надають допомогу на утримання дитини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Однак, позивачем в прохальній частині позову не конкретизовані позовні вимоги відповідно до чинного законодавства.
До того ж, положеннями ст.191СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не було дотримано вимог статтей 175 і 177 ЦПК України, що відповідно до приписів статті 185 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , м. Ольштин, Польща) про стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання вимог суду у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і їй повернена.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: