22 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/5344/23
провадження № К/990/8720/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, додаткове рішення від 14 серпня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
05 березня 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі автор як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, покликаючись на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у подібних правовідносинах.
Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними.
Водночас, перевіривши на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» зміст ухвалених у цій справі судових рішень, варто вказати на таке.
У цій справі оскаржується наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10 лютого 2023 року № 365 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділу розкриття особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області» про застосування до підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, що слугувало у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежного виконання своїх обов'язків, як керівників, в частині, що стосується здійснення превентивної та профілактичної, а також іншої роз'яснювальної роботи, спрямованої на запобігання вчиненню підлеглими порушень службової дисципліни, не створення належного та достатнього контролю за дотриманням особовим складом службової дисципліни, не вжиття додаткових заходів щодо зміцнення службової дисципліни. Указане призвело до скоєння капітаном поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, зокрема керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Водночас майор поліції ОСОБА_3 та підполковник поліції ОСОБА_4 не вжили заходів щодо здійсненні підготовки та направлення до УГІ ГУНП інформаційної довідки про надзвичайну подію.
Отже, з урахуванням обставин, встановлених судами у цій справі, відповідач не обґрунтував яким чином висновок Верховного Суду щодо застосування норми, яку зазначив автор касаційної скарги, вплине на вирішення цієї справи.
Водночас обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Суд наголошує, що формальне посилання на норми права, щодо застосування яких, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не указує в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції зазначених ним норм.
Крім того касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів необхідності формування Верховним Судом висновку щодо застосування зазначених скаржником норм, за обставин, установлених саме у цій справі.
Тож, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, варто зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Обґрунтованих підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року, додаткове рішення від 14 серпня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 420/5344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя М. І. Смокович