22 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/18580/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - відповідач) з остаточними позовними вимогами про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» ;
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 02.11.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити з 02.11.2023 ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 № 620/11172/21, позивачу зменшено розмір складових пенсії та обмежено виплату пенсії її максимальним розміром.
22.01.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що розмір пенсії позивача перераховувався після 2018 року з грошового забезпечення, визначеного на березень 2019 року та збільшився більш ніж на 2000,00грн, тому підстави для проведення спірного перерахунку відсутні. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб''. Позивачу виплачується пенсія із врахуванням складових грошового забезпечення, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
За наслідками розгляду зразкової справи №160/8324/19, Верховним Судом винесено рішення від 17.12.2019, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, у якому зазначено, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Після виконання рішення суду від 17.11.2021 № 620/11172/21 відповідачем зменшено складові пенсії та обмежено її виплату максимальним розміром.
Листом від відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку за безпідставністю.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача після її перерахунку максимальним розміром суд зазначає наступне.
Відповідно до наданого перерахунку пенсії станом на 01.03.2023 підсумок пенсії позивача з урахуванням індексації становить 40666,41 грн, проте до виплати становить 20930,00 грн.
Забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у частині п'ятій статті 17 Конституції України.
Отже, зазначені особи мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (ст. 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частини перша статті 17 Конституції України).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, норми - принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Водночас, положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, якими обмежено максимальний розмір пенсії, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 чітко вказано: « обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України (п. 3 цього рішення).
Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 цієї правової норми закріплено, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Підсумовуючи наведе, суд дійшов висновку про вчинення відповідачем протиправних дій щодо виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром.
На неправомірності обмеження максимального розміру пенсії наголошував також і Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 02.11.2023 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн, передбачену Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, суд зазначає наступне.
16.07.2021 набрала чинності постанова № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
З 01.07.2021 до пенсії позивача установлено щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, що визнається відповідачем.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 № 620/11172/21, яке набрало законної сили, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.
Після вказаних перерахунків пенсії, проведених на виконання згаданого вище судового рішення, ГУ ПФУ в Чернігівській області не виплачує позивачу доплату, передбачену постановою № 713, у розмірі 2000,00 грн.
Листом відповідач відмовив позивачу у проведенні спірної доплати за безпідставністю.
Відповідно до частини п'ятого статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку «… з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.».
Отже, з огляду на те, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Чернігівській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача на підставі вказаної довідки провести позивачу перерахунок пенсії та здійснити виплату пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», у розмірі 80% сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У свою чергу згідно відомостей, які містяться у перерахунку пенсії, наявного в матеріалах справи, станом на 01.03.2023 позивачу нараховується та виплачується індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 у розмірі 4809,91 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в сумі 1500,00 грн, з основного розміру 80% сум грошового забезпечення.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії, з урахуванням вказаних сум, є непорушним.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Правомірні очікування виникають в особи, якщо вона дотримала всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).»
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень, відповідач у цій справі, приймаючи рішення має діяти добросовісно, обґрунтовано та розсудливо, а саме рішення мало б відповідати принципам рівності перед законом та пропорційності.
Отже, в розумінні Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, наявність довідки про розмір грошового забезпечення, та обчислення пенсії з урахуванням інших видів доплат на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118; постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» надавали позивачу законні сподівання щодо отримання саме таких пенсійних виплат, які вже були «активом», на який позивач розраховує як на свою власність.
Звуження цих прав, з точки зору суду та ЄСПЛ, є втручанням у право власності, до того ж з порушенням основних засад його правомірності.
Отже, при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром, відповідач не має права звужувати види та розмір виплат, які визначені у розрахунку пенсії станом на 01.03.2022 та на 01.03.2023 з урахуванням постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118; Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
Суд вважає необхідним вирішити спір на підставі норм Конституції України, Конвенції та рішень ЄСПЛ в якості імплементованих норм національного законодавства України, та захистити порушене право позивача на пенсійне забезпечення, а тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте відповідачем не доведено правомірність дій у спірних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги в цій справі підлягають задоволенню повністю.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати з 01.03.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченою Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати з 02.11.2023 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити з 02.11.2023 ОСОБА_1 пенсію з основним розміром 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 22 березня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко