22 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/7295/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 25951,34грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник у зв'язку з визначенням останньому контролюючим органом податкових зобов'язань зі сплати податку, а саме з орендної плати за землю, а також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на підставі податкових повідомлень-рішень. Оскільки борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення такого боргу в судовому порядку.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса відповідає адресі реєстрації фізичної особи, що надана органом ДМС у Чернівецькій області за обліками ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області.
Однак, поштове відправлення не вручено відповідачу з причини "закінчення терміну зберігання". За таких обставин, відповідно до пункту 5 частини 6статті 251 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Станом на дату розгляду даної справи відповідачем не подано відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із розрахунком податкового боргу за відповідачем станом на 15.11.2023р. обліковується податковий борг на загальну суму 25951,34грн за платежем 18010900 "орендна плата з фізичних осіб" та за платежем 18010300 "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" (а.с.7).
Податковий борг підтверджується даними інтегрованої картки платника податків, що міститься в матеріалах справи (а.с.11-14).
Зазначений податковий борг виник на підставі прийнятих Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області:
- податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №0329342-2409-2409 від 26.08.2022р., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" за 2021 рік у розмірі 23342,40грн;
- податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №61184-2409-2405 від 18.04.2023р., яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2023 рік у розмірі 2608,94грн (а.с.16-17).
Контролюючим органом було сформовано і направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" від 29.03.2023р. №0000208-1309-2413, яка вручена останньому 08.04.2023р.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначена ними сума грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. а) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України передбачено, що платниками податку є землекористувачі.
Пунктами 288.1, 288.2, 288.4 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначено суми податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2023 рік та за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" за 2021 рік на загальну суму 25951,34грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0329342-2409-2409 від 26.08.2022р. вручено ОСОБА_1 06.09.2023р.; податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №61184-2409-2405 від 18.04.2023р. не вручене ОСОБА_1 з причин, які указані у повідомленні 20.04.2023р. - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Поряд з цим, враховуючи положення абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №61184-2409-2405 від 18.04.2023р. вважається таким, що вручене відповідачу 20.04.2023р.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено, що вказані вище податкові повідомлення-рішення в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалися. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Належних та допустимих доказів сплати відповідачем вказаного податкового боргу до суду не надано.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Чернівецькій області направлялась відповідачу податкова вимога форми "Ф" №0000208-1309-2413 від 29.03.2023р., яка вручена відповідачу 08.04.2023р., проте заборгованість відповідачем не сплачена (а.с.9).
Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.
Не подано до суду також і доказів добровільної сплати наявних у відповідача грошових зобов'язань. Таким чином, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим.
Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов'язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 25951,34грн суд вважає за необхідне стягнути його, відповідно позовні вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 25951 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча) грн 34коп. до місцевого бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул.Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013; код ЄДРПОУ 44057187)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя В.О. Кушнір