22 березня 2024 року м. Рівне №460/169/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І та ІІ групи відповідно до поданого ним 09.12.2023 рапорту;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю матері дружини із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 09.12.2023 звернувся до командира військової частини із рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з наявністю з наявністю матері дружини із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. Разом із рапортом позивачем подавалися усі необхідні документи в нотаріально засвідчених копіях. Проте, відповідачем 31.12.2023 відмовлено позивачу у звільненні з військової служби, оскільки позивачем не надано оригінали документів, які підтверджують підстави такого звільнення. Позивач стверджує, що абзац 2 п. 14.10 Наказу Міністерства оборони України № 170 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» встановлює вимогу щодо наявності відповідних документів, при цьому вимоги щодо подачі оригіналів документів разом із рапортом Інструкція № 170 не містить. За таких обставин позивач вважає, що наявні правові підстави для звільнення його з військової служби під час призову, огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
07.02.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що у командира військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для задоволення рапорту позивача та, відповідно, видання наказу про його звільнення з військової служби, оскільки всупереч абзацу 2 п. 14.10 Наказу Міністерства оборони України № 170 «Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» до рапорту не додано оригіналів документів, що підтверджують підставу звільнення. Відповідач зауважує, що розглядаючи рапорт позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву залишено без руху, з підстав несплати судового збору, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
15.01.2024 на виконання вимог ухвали суду від про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
09.12.2023 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його з військової служби на підставі абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Рапорт зареєстровано у військовій частині за вхідним № НОМЕР_2 від 09.12.2023.
До рапорту були долучені нотаріально засвідчені копії наступних документів:
свідоцтво про народження дружини позивача, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про шлюб, нотаріально посвідчена копія довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 284477 ОСОБА_2 , нотаріально посвідчена копія паспорта ОСОБА_2 .
При цьому, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 284477 від 17.11.2023 ОСОБА_2 - мати дружини позивача, має статус особи з інвалідністю ІІ групи безтерміново, за загальним захворюванням.
Листом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 № 10624 розглянуто рапорт та повідомлено позивача про відсутність підстав для прийняття рішення про звільнення з військової служби. В листі зазначено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний дотримуватись приписів нормативно-правових актів, які регламентують питання проходження військової служби. Порядок звільнення військовослужбовців визначено, зокрема, в Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170. В пункті 14.10. розділу XIV Інструкції № 170 зазначено, що звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення. Розглядаючи рапорт командиром встановлено відсутність в ньому оригіналів документів, які підтверджують підстави звільнення з військової служби.
Не погоджуючись з рішенням військової частини НОМЕР_1 про відмову у звільненні з військової служби та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України Про військовий обов'язок та військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до абзацу п'ятого підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема: у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно абз. 2 пп. 2 п. 225 Положення № 1153/2008, звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення № 1153/2008).
Згідно із абзацом 2 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п. 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Системний аналіз підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються за сімейними обставинами, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, у тому числі в разі наявності батьків дружини із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи і позивач мав легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.
Як було встановлено судом, командир військової частини НОМЕР_1 розглянув рапорт позивача та листом № 10624 від 31.12.2023 повідомив про відсутність підстав для прийняття рішення про звільнення з військової служби, оскільки всупереч Інструкції № 170 до рапорту не додано оригіналів документів, що підтверджують відповідну підставу звільнення.
З приводу наведеного, суд зазначає, що позивачем до рапорту долучено нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують підставу звільнення з військової служби у зв'язку з наявністю дружини позивача матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. В даному випадку таким документом є довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 284477 від 17.11.2023 ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд вважає слушними доводи, що наведенні у зазначеному листі командира військової частини НОМЕР_1 щодо необхідності долучення до рапорту документів, які підтверджують право на звільнення з військової служби, в оригіналі, оскільки пунктом 14.10 розділу XIV Інструкції № 170 передбачено, що звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них, за наявності саме оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Натомість позивачем до рапорту про звільнення не були додані оригінали таких документів, що не відповідає вимогам пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції та Додатком 19 до Інструкції № 170, у якому міститься перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Разом з тим, відповідач розглядаючи рапорт позивача про звільнення не був позбавлений можливості заявити позивачу вимогу щодо надання оригіналів документів, необхідних для вирішення питання щодо звільнення з військової служби, чого у спірних правовідносинах зроблено не було. При цьому, відповідачем не заперечується, що додані позивачем до рапорту про звільнення копії документів були посвідчені нотаріально, чим було підтверджено наявність у нього оригіналів таких документів.
Суд зауважує, що позивачем у даному позові оскаржується рішення відповідача, оформлене листом від 31.12.2023 № 10624, про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
При цьому, зміст листа військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 № 10624 не містить доводів щодо надання оцінки обставинам викладеним позивачем в рапорті, підставам звільнення з військової служби та не свідчить про прийняття рішення за наслідками його розгляду, оскільки питання звільнення позивача з військової служби по суті відповідачем не розглядалось.
Отже, відповідачем не зроблено висновків про відсутність у позивача права на звільнення з військової служби у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, а лише здійснено перевірку документів та дотримання порядку їх подання за результатами чого листом від 31.12.2023 № 10624 повідомлено про порушення позивачем вимог п. 14.10. розділу XIV Інструкції № 170 та п. 233 Положення № 1153/2008.
Відтак, до розгляду військовою частиною НОМЕР_1 питання про звільнення позивача з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд позбавлений можливості вирішити ініційований позивачем спір.
Тільки після прийняття рішення суб'єктом владних повноважень щодо розгляду рапорту про звільнення з військової служби по суті, суд може надати оцінку його відповідності вимогам закону.
З огляду на наведене, суд не погоджується з твердженнями представника позивача про те, що відповідач використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідком розгляду рапорту позивача і саме лише зобов'язання відповідача розглянути рапорт позивача є неефективним способом захисту з наведених судом вище мотивів.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
У той же час, розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абз. 3 п. 14.10 розділу XIV Інструкції № 170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов'язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що визначати наявність чи відсутність у військовозобов'язаного права на звільнення з військової служби з підстав, визначених підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII є повноваженням саме військової частини, а повноваження суду обмежуються наданням оцінки таким діям/рішенням в межах здійснення судового контролю, у разі надходження позову з таким предметом спору.
Як вже зазначав суд, рапорт позивача від 09.12.2023 не розглянутий по суті і питання наявності підстав для його звільнення зі служби не вирішувалося.
В контексті наведеного, з урахуванням обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити його від проходження військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України № 2232-ХІІ згідно поданого рапорту, слід відмовити, оскільки відповідне рішення не може бути прийнято без дослідження військовою частиною оригіналів документів.
З огляду на наведене, для належного захисту порушених прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути питання за наслідками подання рапорту ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами на підставі абз. 5 пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, а саме: у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, при цьому, під час повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 відповідач вправі витребувати у нього оригінали документів, які є підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, відтак, на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи відповідно до поданого ним 09.12.2023 рапорту.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю матері дружини із числа осіб з інвалідністю II групи, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 22 березня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Ольга ПОЛІЩУК