14 березня 2024 року м. Рівне №460/23473/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; представника позивача: Скіданової О.С., представника відповідача: Федченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000049/2 від 07.04.2023.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 29 листопада 2019 року між китайською фірмою «Shandong Castle International Trade», як Продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА», як Покупцем, було укладено зовнішньо економічний контракт № SDCI20191129 на поставку товару із характеристиками, за ціною та на суму згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною Контракту. З метою митного оформлення товару позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA204020014049U2 від 06.04.2023, в якій митна вартість вказаного товару визначена за першим методом, тобто за ціною договору.
При цьому, до митного оформлення було подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів, однак, на думку позивача, відповідач безпідставно витребував у нього додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару. Надалі, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності необхідних документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено коригування митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що звернувся до суду та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
19.10.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією було встановлено, що у документах наданих декларантом митному органу для підтвердження митної вартості товару було відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів.
Також відповідач зауважив, що в інформації наданій декларантом наявні окремі неточності та не містилися всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Посадовими особами митного органу позивачу було направлено вимогу про необхідність надання додаткових документів, яку позивачем не було виконано належним чином. Тому, відповідач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
19.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року клопотання представника відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження задоволено. Підготовче засідання призначено на 07 листопада 2023 року.
07 листопада 2023 року справу знято з розгляду у зв'язку із перебуванням головуючої судді у відрядженні. Справу призначено до розгляду на 21 листопада 2024 року.
06.11.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 21 грудня 2023 року.
Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року визнано явку представника позивача у наступне судове засідання обов'язковою та відкладено розгляд справи на 16 січня 2024 року.
15.01.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання від представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 16 січня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено. Розгляд справи відкладено на 14 березня 2024 року
14 березня 2024 року на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
29 листопада 2019 року між китайською фірмою «Shandong Castle International Trade», як Продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА», як Покупцем, було укладено зовнішньо економічний контракт № SDCI20191129 на поставку товару із характеристиками, за ціною та на суму згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною Контракту.
В рамках даного Контракту Продавцем було продано Покупцеві товар - прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі з полімерним (пофарбованим) покриттям в рулонах.
На виконання умов Контракту товар було ввезено на митну територію України. Декларантом позивача було оформлено та подано Рівненській митниці митну декларацію № 23UA204020014049U2 від 06.04.2023, за якою було заявлено до митного оформлення наступні товари: прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі з полімерним (пофарбованим) покриттям в рулонах за заявленою митною вартістю на загальну суму поставки 413666,77 дол.США.
Для здійснення митного оформлення відповідачу до митної декларації були надані також наступні документи: сертифікат якості № 147C-P 07.02.2023р.; пакувальний лист б/н від 07.02.2023р.; рахунок-фактура (інвойс 147С від 07.02.2023р.; коносамент № 225030512 від 14.02.2023р.; домашній коносамент SZX230267106 від 14.02.2023р., сертифікат про походження товару 23C486000286/00007 від 11.02.2023р.; накладна ЦІМ № 16816 від 03.04.2023p., зaявка № 20 від 07.02.2023р.; заявка № 4 від 17.03.2023р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 688 від 01.03.2023р.; рахунок-фактура надання транспортно-експедиційних послуг № 75 від 04.04.2023р.; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 261 від 13.03.2023р.; підтвердження вартості перевезення № 203/1 від 02.03.2023 підтвердження вартості перевезення № 5475 від 04.04.2023р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 02.12.2022р.; страховий поліс №015811Гг2пп/111 10.02.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 17.06.2021р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 25.01.2022р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 09.03.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 147 02.12.2022p.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу SDCI20191129 від 29.11.2019р.; договір (контракт) про перевезення № 943 06.02.2023р.; договір (контракт) про перевезення № 24032021 від 24.03.2021 сертифікат № 233700B0/002081 від 15.02.2023р.; лист № 20191129001470 02.12.2022р.; лист №SDC120191129 від 29.11.2019р., копію митної декларації країни відправлення № 425920230000000438 від 11.02.2023p. тощо.
Водночас, посадовою особою митниці згідно електронного повідомлення декларанту було вказано на виявлення неточностей та витребувано додатково: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 5) сертифікат Палати МКД Китаю або іншої уповноваженої організації, що підтверджує автентичність печатки Продавця на Комерційному інвойсі, визначений пунктом б зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129; 6) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 щодо транспортно-експедиційних витрат за межами території України.
В якості неточностей митний орган покликався на наступне:
1. В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 № SDC120191129, укладений з Shandong Castle International Trade CO., LTD, зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом в графі 31 МД заявлено відомості про виробника товару, як Shandong Lantian New Material Technology CO., LTD;
2. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129, фактично вироблена та поставлена загальна кількість товару у складі кожної партії, що вказана у Комерційних інвойсах, може відхилятися від замовленої кількості, що вказана у відповідних специфікаціях до Контракту в межах 10% в будь-який бік. По чотирьом позиціям інвойсу від 07.02.2023 № 147С дана вимога не дотримана;
3. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129 для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого товару , його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись Продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації. Проте Специфікацію № 147 до зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129 датовано 02.12.2022, a митне оформлення Товару у країні походження здійснено лише 11.02.2023;
4. У рахунку фактурі щодо транспортно-експедиційних послуг від 01.03.2023 № 688 вказана вартість транспортно-експедиційних послуг виключно на території України. Таким чином, ТзОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» не надано інформацію щодо витрат по транспортно-експедиційному обслуговуванню за межами території України та може свідчити про невключення витрат, пов'язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг по маршруту порт Циндао Гданськ (Польща);
5. У рахунку фактурі щодо транспортно-експедиційних послуг від 04.05.2023 № 75 вказана вартість транспортно-експедиційних послуг та винагорода експедитора виключно на території України, а також не вказано маршрут перевезення за межами території України. Таким чином, ТзОВ «ФОСДАЙК ГРУП» не надано інформацію щодо витрат по транспортно-експедиційному обслуговуванню за межами території України та може свідчити про невключення витрат, пов'язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг по маршруту Гданськ (Польща) Клевань (Україна).
Листом/довідкою № 12 від 07.04.2023 декларантом повідомлено митницю по пунктах вимоги про наступне:
1. Разом з документами було подано лист від 29.11.2019 № SDCS120191129 яким підтверджено, що Shandong Castle International Trade CO., LTD має юридичний статус компанії у складі Shandong Lantian Group.
2. Щодо відхилення замовленої кількості товару згідно умов Контракту, зазначено, що вона стосується саме загальної кількості всієї партії (як і зазначено в повідомленні), а не по кожній позиції окремо (такої вимоги в Контракті немає). В розрізі загальної кількості дані умови повністю відповідають умовам Контракту.
3. Щодо нібито недотримання п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129, зазначено, що це жодним чином не стосується вартості товару та понесених витрат і не може випливати на визначення митної вартості.
4. У відповідності до п. 1.2. Договору транспортно-експедиторського обслуговування № 24032021 від 24.03.2021, укладеного між ТОВ БФ АСТРА та ТОВ УВК-ІНТЕРЕШИЛ послуги надаються на підставі заявки. Так, п. 12 заявки від 11.01.2023 № 19 чітко погоджена умова вартості всіх послуг даного перевезення. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Звернено увагу посадових осіб митниці на ту обставину, що при підписанні заявки № 20 Експедитор надає ціну брутто э врахуванням своїх експедиційних послуг.
Надано калькуляцію та метод розрахунку заявки-рахунку:
-фрахт 980$/ контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 980*36,5686 20=716 744,56 грн; -прр: 200€/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 200 38,8231*20 = 155 292,40 грн.; -документи: 50€/коносамент (одноразово) по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 50*38,8231=1941,155 грн. Всього: 716744,56+155 292,40+1941,155=873 978,13 грн. Зазначено, що вказана сума повністю співпадає з сумою виставленого рахунку і є погодженою сторонами.
5. Так само пояснено, що ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» згідно заявки № 4 надає ціну брутто з подальшим врахуванням своїх експедиційних послуг на території України, яка обраховується звичайним діями множення, а саме: 24405* кількість контейнерів *курс міжбанк на дату виставлення рахунку, тобто 24405 *20* 36,9343=1802 394,12 грн. Вказана сума повністю співпадає з сумою виставленого рахунку і є погодженою сторонами.
Водночас, Рівненською митницею 07.04.2023 за результатами опрацювання поданої митної декларації та доданих до неї документів винесено Картку відмови у митному оформленні товарів № UA204020/2023/000365 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2023/000049/2 відповідно до якого митну вартість товару визначено за шостим/резервним методом визначення митної вартості згідно наявної ціни на аналогічні товари за митною декларацією від 22.11.2022 № UA403020/2022/025049.
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки ним не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а у поданих наявні неточності.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї ситуації, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей та розбіжностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Як з'ясовано судом, обґрунтовуючи рішення про коригування митної вартості №204020/2023/000049/2 від 07.04.2023, відповідач зазначає, що:
1. В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 № SDC120191129, укладений з Shandong Castle International Trade CO., LTD, зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом в графі 31 МД заявлено відомості про виробника товару, як Shandong Lantian New Material Technology CO., LTD.
З цього приводу суд зазначає, що позивачем надано до митного оформлення та долучено до матеріалів справи лист експортера щодо його юридичної структури, а купівля товару у дочірніх структурах або структурних підрозділах базового товариства експортера не суперечить приписам ані українського, ані міжнародного законодавства та не впливає на рівень митної вартості, обумовлений у Контракті та специфікаціях до нього.
2. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129, фактично вироблена та поставлена загальна кількість товару у складі кожної партії, що вказана у Комерційних інвойсах, може відхилятися від замовленої кількості, що вказана у відповідних специфікаціях до Контракту в межах 10% в будь-який бік. По чотирьом позиціям інвойсу від 07.02.2023 № 147С дана вимога не дотримана.
З приводу даного твердження судом досліджено комерційний інвойс № 147С від 07.02.2023 та Специфікацію № 147 від 02.12.2022 та встановлено, що поставлена кількість товару зазначена в розмірі 521,829 тони у Інвойсі від 07.02.2023 № 147С та 532 тони у Специфікації № 147 від 02.12.2022, що згідно простого математичного обрахунку знаходиться в межах 10% відхилення, передбаченого Контрактом.
3. Згідно п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129 для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого товару , його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись Продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації. Проте Специфікацію № 147 до зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 № SDC120191129 датовано 02.12.2022, a митне оформлення Товару у країні походження здійснено лише 11.02.2023.
З даного приводу суд зазначає, що виробництво та доставка товару експортером до порту відправлення не залежала від позивача. На переконання суду, обставини які перебувають поза межами впливу імпортера, не можуть ставитись йому у провину. Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином на його думку виробництво або відвантаження товару зі зміщенням у два календарні місяці може вплинути на контрактну вартість товару, погоджену сторонами.
4. У рахунку фактурі щодо транспортно-експедиційних послуг від 01.03.2023 № 688 вказана вартість транспортно-експедиційних послуг виключно на території України. Таким чином, ТзОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» не надано інформацію щодо витрат по транспортно-експедиційному обслуговуванню за межами території України та може свідчити про невключення витрат, пов'язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг по маршруту порт Циндао - Гданськ (Польща).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, судом встановлено, що у справі наявний детальний математичний розрахунок вартості транспортних витрат, а саме надано калькуляцію та метод розрахунку заявки-рахунку: -фрахт 980$/ контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 980*36,5686*20 = 716 744,56 грн, -прр: 200€/контейнер по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 200*38,8231*20 = 155 292,40 грн, -документи: 50€/коносамент (одноразово) по курсу НБУ на дату виставлення рахунку: 50*38,8231=1941,155 грн. Всього: 716 744,56+155 292,40+1941,155=873 978,13 грн.
5. У рахунку фактурі щодо транспортно-експедиційних послуг від 04.05.2023 № 75 вказана вартість транспортно-експедиційних послуг та винагорода експедитора виключно на території України, а також не вказано маршрут перевезення за межами території України. Таким чином, ТзОВ «ФОСДАЙК ГРУП» не надано інформацію щодо витрат по транспортно-експедиційному обслуговуванню за межами території України та може свідчити про невключення витрат, пов'язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг по маршруту Гданськ (Польща) Клевань (Україна).
Суд зазначає, що у справі наявний детальний математичний розрахунок вартості транспортних витрат, а саме: згідно заявки № 4 експедитор надає ціну брутто з подальшим врахуванням своїх експедиційних послуг на території України, яка обраховується звичайним діями множення, а саме: 2440$* кількість контейнерів *курс міжбанку на дату виставлення рахунку, тобто 2440$*20*36,9343=1 802 394,12грн.
Щодо сумнівів відповідача у повноті включення до митної вартості транспортних витрат, суд враховує надані позивачем розрахунки та погоджується із твердженням про те, що термін «фрахт» є виключним терміном торгового мореплавства та не застосовується до сухопутних перевезень. Відповідно, наданими декларантом документами однозначно підтверджено врахування та оплату вартості морського перевезення, що спростовує твердження відповідача про можливість невключення до митної вартості витрат, пов'язаних з наданням транспортно- експедиційних послуг по маршруту порт Циндао - Гданськ (Польща).
Суд вважає заявлену вартість транспортних витрат у сумі 873 978,13 грн та 1802 394,12 грн математично обґрунтованою та адекватною за доставку 20 контейнерів за заявленим маршрутом.
Що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби та покликання відповідачем на митну декларацію від 22.11.2022 № UA403020/2022/025049 в якості базису для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.
Примірник (копія) даної митної декларації досліджена судом та встановлено, що вона була оформлена відповідно до приписів статті 55 Митного кодексу України, тобто із висловленою декларантом незгодою із скоригованою (підвищеною) митним органом митною вартістю (графа 43 митної декларації). Крім того, відповідно до долученого позивачем судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі № 500/1057/22 (набрало законної сили 12.09.2023), рішення про коригування митної вартості товарів, що кореспондується із зазначеною митною декларацією, визнано судом протиправним та скасовано. Суд погоджується із твердженням представника відповідача про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення, митна декларація, на яку покликався митний орган, ще не була скасована, водночас суд не може залишити поза увагою твердження представника позивача про те, що це не відміняє наявність такого судового рішення та визнання дій митного органу при коригуванні митної вартості за МД № UA403020/2022/025049 протиправними.
Також суд зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є непідтвердженими, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів № 204020/2023/000049/2 від 07.04.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2147,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 19326 від 05.10.2023, яка наявна в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці
Відтак, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці, документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000049/2 від 07.04.2023.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» суму судового збору у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» (вул. Ковпака, 59А,м. Полтава,Полтавська обл.,36007, ЄДРПОУ/РНОКПП 13938392)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 22 березня 2024 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК