22 березня 2024 рокуСправа № 160/5657/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 27.05.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 27.05.2023, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою суду від 05.03.2024 визнано неповажними вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та залишено позовну заяву без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання (надіслання) до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронного кабінету позивача 07.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Десятиденний строк з дня вручення позивачу ухвали тривав до 17.03.2024 (неділя).
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви було 18.03.2024.
12.03.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. Заяву обґрунтовано тим, що про порушення свого права на отримання індексації грошового забезпечення у належному розмірі позивач дізнався у лютому 2024 року після отримання листа військової частини НОМЕР_1 . Позивач має статус учасника бойових дій. Враховуючи особливості проходження служби, в тому числі відрядження за межі гарнізону, він не мав можливості відстежувати чи були порушені його права на отримання індексації грошового забезпечення відповідачем, оскільки вважав, що всі виплати здійснювались відповідно до чинного законодавства.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спір щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 620/1201/23.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
ОСОБА_1 оскаржує дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у належному розмірі за періоди з 01.01.2016 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 до 27.05.2023. Згідно з позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 27.05.2023. Отже, тримісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом підлягає обчисленню з цієї дати.
Позовна заява ОСОБА_1 , сформована у системі «Електронний суд» 28.02.2024, надійшла до суду 29.02.2024, тобто після спливу встановленого ст. 233 КЗпП України строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В ухвалі від 05.03.2024 судом надано оцінку доводам позивача, викладеним у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, визнано неповажними вказані ним підстави для поновлення строку.
У заяві про поновлення строку, яка надійшла в порядку усунення недоліків позовної заяви, наведено ті самі обставини, що і в клопотанні, поданому одночасно з позовною заявою, та не додано до заяви доказів на підтвердження наявності поважних причин його пропуску, які унеможливили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом протягом встановленого законом строку після звільнення 27.05.2023.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.
Тримісячний строк для звернення позивача до суду з даною позовною заявою тривав до 27.08.2023. З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 28.02.2024, тобто через шість місяців з дня закінчення строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.
Щодо доводів позивача про причини, через які він не міг дізнатися про порушення своїх прав до отримання листа військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024, яким надано відповідь на його заяви від 11.01.2024, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про проходження позивачем військової служби після 27.05.2023 та наявність протягом встановленого строку звернення до суду обставин, що унеможливили подання позовної заяви до суду до закінчення такого строку. Крім того, заяви позивача, на які надано відповідь листом військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024, було подано ним у січні 2024 року, тобто після спливу строку звернення до суду.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку статтею 123 КАС України.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом строку, який був об'єктивно необхідним для подання позовної заяви до суду.
Суд визнає неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду та з урахуванням наведеного дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя В.В. Рянська