18 березня 2024 рокуСправа №160/986/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №16/в від 01 вересня 2023 року, про відмову солдату в запасі ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, встановлену пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням часткової втрата працездатності внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 02.02.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
30.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог, та зазначає, що законодавцем чітко визначено вичерпний перелік підстав виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності. Одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках та вказується часовий проміжок між звільненням з військової служби та втратою працездатності, а саме три місяці. Оскільки позивач був звільнений з військової служби 04.11.2022 року, а 13.03.2023 позивачу було встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, про необхідність витребування додаткових доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2023 3-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 лист №3/пт-924, яким направив документи для виплати ОСОБА_1 , у зв'язку зі встановленням ступені втрати професійної працездатності - 25% (поранення і травм пов'язані із захистом Батьківщини), за результатами розгляду яких, комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги солдату в запасі ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій адміністративній справі, суд вважає за необхідне витребувати у Міністерства оборони України матеріали, за результатом розгляду яких було ухвалено рішення Комісії Міністерства оборони України про відмову солдату в запасі ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (протокол №16/в від 01.09.2023).
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, суд доходить висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.
Керуючись ст. 9, 14, 72, 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у Міністерства оборони України матеріали на підставі яких було ухвалено рішення Комісії Міністерства оборони України про відмову солдату в запасі ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (протокол №16/в від 01.09.2023).
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Є. Сліпець