21 березня 2024 рокуСправа №160/25072/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати неправомірною бездіяльність Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо не скасування актового запису № 01 від 19.01.2010 про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області;
-зобов'язати Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області скасувати актовий запис № 01 від 19.01.2010 про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Старобільського районного суду Луганській області від 21.12.2009 у справі №2-о114 за заявою матері ОСОБА_2 позивача було визнано померлим. Ухвалою Старобільського районного суду Луганській області від 18.01.2010 р. у справі №2-о-114 рішення Старобільського районного суду Луганській області від 21.12.2009 за нововиявленими обставинами було скасовано. 19.10.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області було зроблено запис №10 та видано свідоцтво про смерть. 27.01.2010 ухвалою Старобільського районного суду Луганській області від 18.01.2010 у справі №2-о-114 заяву ОСОБА_2 про оголошення позивача померлим було залишено без розгляду. 30.11.2021 позивач звернувся до начальника Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про анулювання актового запису № 01 від 19.01.2010 у зв'язку зі скасуванням рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 року про оголошення його померлим. На підтвердження своєї особи було надано свідоцтво про народження та водійське посвідчення. Паспорт громадянина України позивачу не видавався, а паспорт старого зразка було втрачено. Але 30.11.2021 начальником Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовлено позивачу в прийнятті відповідної заяви через те, що позивач є померлим. На заяву адвоката аналогічного змісту відповідачем надано відповідь від 30.11.2021, якою відмовлено в анулюванні актового запису про смерть через те, що актовий запис можна анулювати лише в судовому порядку. Позивач категорично не погоджується з відповідачем та вважає, що чинним законодавством передбачено анулювання відділом державної реєстрації актів цивільного стану первинних актових записів цивільного стану на підставі рішень суду, зокрема, про скасування рішення суду про оголошення особи померлою. Зважаючи на те, що вже є рішення суду про скасування рішення суду про визнання позивача померлим, позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність в анулюванні актового запису №01 від 19.01.2010 в книзі реєстрації смерті відділу реєстрації акті цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області про реєстрацію смерті, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 09.10.2023 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності.
20.10.2023 на електронну адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову.
Ухвалою суду від 06.11.2023 заяву позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено строк звернення до адміністративного суду, адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25072/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали..
Цією ж ухвалою витребувано у відповідача пояснення із підтверджуючими доказами, за наявності, чи була подана позивачем заява від 30.11.2021 про скасування актового запису № 01 від 19.01.2020, із наданням копії такої заяви з додатками та відповіді на таку заяву або прийнятого рішення за результатами її розгляду.
20.11.2023 відповідачем на електронну пошту суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Громадянин ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування актового запису про смерть № 01 від 19.01.2010 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області та йому було надано роз'яснення про процедуру анулювання актових записів. У зв'язку з тим, що заява про анулювання актового запису цивільного стану була подана не за встановленою формою відповідно до п.4.1 розділу IV Правил, відповідь заявнику була надана у вигляді роз'яснення відповідно до ЗУ «Про звернення громадян». Враховуючи викладене, висновок про відмову анулювання актового запису про смерть Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не складався. Також, відповідно до п. IV Правил анулювання актового запису здійснюється безпосередньо тим відділом, який складав актовий запис. В даному випадку, актовий запис про смерть № 01 від 19.01.2010 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області. За таких обставин, анулювання актового запису Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не вбачається можливим ні технічно, ні юридично. Анулювати актовий запис може відділ, який безпосередньо здійснював державну реєстрацію актового запису або у разі неможливості таким відділом, це здійснюється відділом, який має повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо анулювання, внесення змін до актових записів тощо, які складені відділами, повноваження яких припинені внаслідок дій російської агресії проти України. Щодо доводів позивача про те, що в даному випадку вже є рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи померлим відповідачем вказано, що відповідно до наданих документів заявником, що ухвала Старобільського районного суду від 18.01.2010 р. не надавалась. Необхідний документ про скасування актового запису та зобов'язання вчинити певні дії надано не було. Вимоги про скасування актового запису про смерть є безпідставними. Відсутня технічна та юридична можливість скасування актового запису, який не складався відповідачем.
До відзиву відповідачем подано клопотання про заміну первісного неналежного відповідача на належного в особі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
04.12.2023 розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 755д від 04.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/25072/23 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді за її поданням про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 року № 1129/0/15-23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 справу № 160/25072/23 передано на розгляд судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою суду від 11.12.2023 адміністративну справу № 160/25072/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду роз'яснено учасникам справи, що розгляд справи починається спочатку, зважаючи на що, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (в разі необхідності), а позивачу - відповіді на відзив протягом п'яти днів з отримання відзиву.
Ухвалою суду від 11.12.2023 також розглянуто клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача у справі та суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.10.1972 (місце народження Брянка), є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що в книзі реєстрації актів про народження 26.05.1972 зроблений актовий запис №366.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 у справі №2-о-114/2009 заяву ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою задоволено, оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Брянка, Луганської області, померлим.
19.01.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.11).
Згідно із вказаним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2010, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у віці 37 років, про що в Книзі реєстрації смертей 19.01.2010 зроблено відповідний актовий запис за №01.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 27.01.2010 у справі №2-о-4/2010 заяву ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою залишено без розгляду.
В ухвалі від 27.01.2010 у справі №2-о-4/2010 Старобільським районним судом Луганської області встановлено, що ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 18.01.2010 рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою за нововиявленими обставинами скасовано та справу призначено до розгляду.
30.11.2021 позивач звернувся до Відділу реєстрації актів цивільного стану по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою, в якій просив скасувати актовий запис №01 від 19.01.2010 року в книзі реєстрації смерті відділу реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області у зв'язку із скасуванням рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 про оголошення його померлим.
Згідно із відомостями у заяві до неї заявником було надано такі документи: копія свідоцтва про смерть, копія рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009, копія ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 27.01.2010.
Листом від 30.11.2021 за №3633-20.10-78 Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомлено, що за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть № 01, складеного 19.01.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старобільського районного управління юстиції Луганської області відносно померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м, Брянки Луганської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 19.01.2010 року), був складений на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21 грудня 2009 року про оголошення фізичної особи померлою, справа № 2-0-114, заявником виступала громадянка ОСОБА_2 . Відповідно до п.4.6 розділу IV Правил про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованих Міністерством юстиції України зід 14.01.2011р. за № 55/18793, зі змінами, анулювати актовий запис про смерть можливо тільки за рішенням суду.
Копія листа отримано адвокатом Савченком С. - 17.12.2021 (а.с.43).
Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо нескасування актового запису №01 від 19.01.2010 про смерть, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану та відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 (далі - Закон №2398-VI в редакції на час спірних відносин).
Згідно зі статтею 2 Закону №2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.
За змістом статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 17 Закону №2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
За змістом частини третьої та четвертої статті 17 Закону №2398-VI державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста статті 17 Закону №2398-VI).
У відповідності до статті 24 Закону № 2398-VI актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.
Заява про анулювання актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.
Одночасно із прийняттям рішення щодо анулювання актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться анулювання актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення анульованого свідоцтва відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення анульованого свідоцтва інформація про його анулювання оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною п'ятою статті 9 Закону №2398-VI визначено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5 в редакції на час спірних відносин).
Згідно із пунктом 1.4. розділу І Правил № 96/5 анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, - висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу, про смерть у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, яким було проведено державну реєстрацію цих актів.
Анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України (пункт 1.9 розділу І Правил № 96/5).
Розділом IV Правил № 96/5 визначено «Анулювання актових записів цивільного стану».
Так, відповідно до пункту 4.1. Розділу IV Правил № 96/5 заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню (додаток 13).
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.
Реєстрація заяв про анулювання актового запису цивільного стану, поданих до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заявником особисто та отриманих від інших відділів державної реєстрації актів цивільного стану, проводиться у журналі обліку заяв встановленої форми.
Пунктом 4.2. Розділу IV Правил № 96/5 разом із заявою про анулювання актового запису цивільного стану подаються: свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке підлягає анулюванню; інші документи.
Відповідно до пункту 4.4. Розділу IV Правил № 96/5 актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі: рішення суду; висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, складеного у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, за заявою заінтересованої особи;
висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану;
висновку дипломатичного представництва або консульської установи України про анулювання первинного актового запису цивільного стану.
Згідно із пунктом 4.5. Розділу IV Правил № 96/5 анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов'язкове.
У відповідності до пункту 4.6. Розділу IV Правил № 96/5 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про:
анулювання актового запису цивільного стану;
визнання шлюбу недійсним;
визнання шлюбу неукладеним;
визнання розірвання шлюбу фіктивним;
скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що органи реєстрації актів цивільного стану поновлюють актові записи цивільного стану та анулюють їх тільки у випадку, коли для цього наявні підстави та достатні докази.
Актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду. Анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку.
При цьому, заява про анулювання актового запису цивільного стану за встановленою формою подається заінтересованою особою до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або за місцем зберігання актового запису, який підлягає анулюванню. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про анулювання актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.
За вказаних обставин, доводи відповідача про те, що позивачем порушено порядок подачі заяви про анулювання актового запису безпідставні.
В межах спірних правовідносин позивачем заявлені позовні вимоги щодо не скасування відповідачем актового запису про смерть, з чим позивач пов'язує його протиправну бездіяльність.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі №807/45/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відносно позивача на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 у справі №2-о-114/2009 про оголошення його померлим в книзі реєстрації смертей 19.01.2010 зроблено відповідний актовий запис за №01 та 19.01.2010 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
30.11.2021 позивач через свого представника адвоката Савченка С.А. звернувся до відповідача із заявою про скасування актового запису №01 від 19.01.2010 у зв'язку із скасуванням рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 про оголошення його померлим.
За результатом розгляду заяви відповідачем листом від 13.11.2021 за №3633-20.10-78 повідомлено позивачу, що анулювати актовий запис про смерть можливо тільки за рішенням суду, яке не надано.
Отже, фактично позивачу відмовлено в анулюванні актового запису про смерть через відсутність відповідного рішення суду.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач акцентує, що надав усі необхідні документи, в тому числі рішення суду про скасування рішення суду про оголошення його померлим.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Судом встановлено та про що відсутність спір між сторонами, до заяви від 30.11.2021 про скасування актового запису про смерть були надані копії таких документів: свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 19.01.2010; рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 у справі №2-о-114/2009 про оголошення фізичної особи померлою; ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 27.01.2010 у справі №2-о-4/2010 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою.
Отже, судового рішення про анулювання (скасування) актового запису про смерть до заяви від 30.11.2021 надано не було.
Судове рішення від 27.01.2010 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, з якого вбачається, що ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 18.01.2010 рішення Старобільського районного суду Луганської області від 21.12.2009 за заявою ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою за нововиявленими обставинами скасовано, не є судовим рішенням про анулювання (скасування) актового запису про смерть.
Суд зазначає, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Водночас, матеріали справи не містять доказів скасування актового запису про смерть в судовому порядку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, беручи до уваги відсутність беззаперечних доказів надання позивачем під час звернення до відповідача із заявою від 30.11.2021 судового рішення про анулювання (скасування) актового запису про смерть, дії відповідача щодо не скасування актового запису № 01 від 19.01.2010 є правомірними.
Щодо посилань позивача на положення пункту 4.6. Розділу IV Правил № 96/5, то суд зазначає, що відповідно до наведеної норми відділ державної реєстрації актів цивільного стану анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України («Поновлення шлюбу у разі з'явлення особи, яка була оголошена померлою або визнана безвісно відсутньою»).
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено неправомірності дій відповідача у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, правові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , дата видачі 12.10.1972; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 42928276, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Центральна, 47) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова