13 березня 2024 рокуСправа №160/33332/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ,
ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
20 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невстановленння, та ненарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років (24 роки) в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 14.11.2022 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який на 01 січня 2022 року визначений у розмірі 2481 гривня.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 27.02.2022 року по 14.11.2022 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Станом на лютий 2022 року його вислуга років складала понад 24 роки. На запит позивача Військовою частиною НОМЕР_3 надано витяг з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідчений витяг з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з для зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу. Проте, відповідно до копії витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2022 № 2 позивачу протиправно не встановлено та не виплачено надбавку за вислугу років (24 роки) у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. Також за період проходження військової служби відповідач здійснював розрахунок належних позивачу сум грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01.01.2022. В той же час, жодних пояснень щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за вислугу років, а також грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022, надано не було. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 26.12.2023 суд відкрив провадження в справі № 160/33332/23 та ухвалив здійснювати розгляд справи суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
13 лютого 2024 року представник відповідача подав до суду клопотання про надання додаткового часу для надання відзиву на позовну заяву, яке обґрунтоване тим, що Військова частина НОМЕР_1 у складі всіх своїх підрозділів з 18.04.2022 року перебуває в зоні ведення активних воєнних (бойових) дій в межах визначеного району оборони (контратаки) у Волноваському районі Донецької області, у зв'язку із чим підрозділи частини знаходяться під вогневим впливом противника та розосереджені на значному відділенні, що утруднює вчасне опрацювання документів, підготовку відповідей та процесуальних документів, що в свою чергу унеможливить повний та всебічний розгляд адміністративної справи.
Ухвалою від 27.02.2024 клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для надання відзиву задоволено та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/33332/23 на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
11.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю, обґрунтовуючи тим, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили. Висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме п. 3 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", свідчать, що після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Позиція Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування розміру посадового окладу із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року - 1762,00 грн, узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 року по справі №200/3757/20-а та Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 року по справі №240/11952/19. Відповідач також вказує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №356 від 22.12.2023 року внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №262 від 14.11.2022 року щодо відставки військовослужбовця і направлення зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення вислуги років. Зокрема, оголошено календарну вислугу років позивача з урахуванням послужного списку із особової справи позивача, яка при звільненні склала 25 років 01 місяць 18 днів. Крім того у вказаному наказів визначено: за період з 27.02.2022 року по 25.09.2022 провести з перерахунком доплати за вислугу років з розрахунку, що загальна вислуга років станом на 27.02.2022 склала 24 роки 05 місяців 00 днів (45%); за період з 26.09.2022 по 14.11.2022 провести з перерахунком доплати вислугу років з розрахунку, що загальна вислуга років станом на 26.09.2022 склала 25 років 00 місяців 00 днів (50%). Нарахування відповідних сум виплат здійснено фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , підготовлені відомості про донарахування та передані до військової частини НОМЕР_3 (як розпоряднику бюджетних коштів на фінансовому забезпеченні якої перебуває військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджуються Довідкою №92-73-НСМ про отримання грошового та додаткових видів винагород позивача за період служби з лютого 2022 по листопад 2022 року.
Таким чином, відповідач зазначає, що вимога позивача, в частині обрахування (оголошення) вислуги років та нарахування відповідної надбавки за вислугу років, вирішена до моменту її розгляду у суді.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.02.2022 № 1 підполковника запасу ОСОБА_1 призначено на посаду начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла ВОС - 1010003 військової частини НОМЕР_1 .
Вказаним наказом також встановлено позивачу посадовий оклад у розмірі 3520 грн на місяць за 13 тарифним розрядом.
Наказом командира (по особовому складу) військової частини НОМЕР_5 від 26 жовтня 2022 № 236 підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом 2 підпунктом «а» - за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2022 № 262 підполковника запасу ОСОБА_1 з 14.11.2022 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до грошового атестата серії НОМЕР_6 вислуга років ОСОБА_1 на 01 січня 2004 року складає 24 роки 4 місяці 30 днів.
Позивач через свого представника звертався до відповідача із запитом, в якому, зокрема, просив повідомити про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022, надання належним чином засвідченого витягу з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідченого витягу з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про всі без виключення нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з дня зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу, належним чином засвідчену копію письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні та документ на підтвердження дати отримання ним зазначеного повідомлення, розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалось з 27.02.2022 по 14.11.2022 помісячно з зазначенням формул розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Як зазначає позивач, листом від 12.11.2023 № 3/5634 Військовою частиною НОМЕР_3 надано витяг з наказу про зарахування до списку особового складу, належним чином засвідчений витяг з наказу про виключення із списку особового складу, довідку про нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення та премії з для зарахування до списку особового складу по день виключення зі списку особового складу.
Однак пояснень щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки за вислугу років та грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з 27.02.2022 по 14.11.2022 надано не було.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невстановленння та ненарахування надбавки за вислугу років (24 роки) в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їх джерела права.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Щодо правомірності обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою № 704, зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
З 29.01.2020 п. 6 Постанови № 103 (яким п. 4 постанови № 704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Таким чином, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діяла редакція п. 4 постанови №704, яка була чинною до внесення вказаних змін, тобто з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Суд наголошує, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 11 серпня 2023 року у справі №380/103/22).
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Водночас суд зазначає, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 зазначив, що враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законів №294-ІХ та №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 гривня.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Військової частини НОМЕР_1 стосовно обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, є протиправними.
Разом з цим, враховуючи що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_3 , яка є розпорядником бюджетних коштів, перерахунок та виплата ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 14.11.2022 грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який на 01 січня 2022 року визначений у розмірі 2481,00 гривні, має здійснюватися саме Військовою частиною НОМЕР_3 .
Позовна заява ОСОБА_1 в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо правомірності встановлення та нарахування позивачу надбавки за вислугу років (24 роки) в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виплачувати надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до Додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу встановлено в наступних розмірах : від 1 до 5 років у розмірі 25 відсотків, від 5 до 10 років - 30 відсотків, від 10 до 15 років - 35 відсотків, від 15 до 20 років - 40 відсотків, від 20 до 25 років - 45 відсотків, від 25 років і більше - 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним (спеціальним) званням.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Цей Порядок № 260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Дія цього Порядку № 260 (крім розділів II, V-IХ, ХІI-ХХV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
Згідно з п. 4. Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Як видно з матеріалів справи, 22.12.2023 року відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №356 від 22.12.2023 року внесено зміни до пункту 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №262 від 14.11.2022 року щодо відставки військовослужбовця і направлення зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення вислуги років.
Зокрема оголошено календарну вислугу років позивача, з урахуванням послужного списку із особової справи Позивача, яка при звільненні склала 25 років 01 місяць 18 днів.
Крім того у вказаному наказів визначено:
- за період з 27.02.2022 року по 25.09.2022 провести з перерахунком доплати за вислугу років з розрахунку, що загальна вислуга років станом на 27.02.2022 склала 24 роки 05 місяців 00 днів (45%);
- за період з 26.09.2022 по 14.11.2022 провести з перерахунком доплати вислугу років з розрахунку, що загальна вислуга років станом на 26.09.2022 склала 25 років 00 місяців 00 днів (50%).
Нарахування відповідних сум виплат здійснено фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 , підготовлені відомості про донарахування та передані до військової частини НОМЕР_3 (як розпоряднику бюджетних коштів на фінансовому забезпеченні якої перебуває Військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджуються наявною в матеріалах справи копією довідки №92-73-НСМ про отримання грошового та додаткових видів винагород позивача за період служби з лютого 2022 по листопад 2022 року.
Оскільки матеріалами справи підтверджено нарахування Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 надбавки за вислугу років в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням відповідно до пункту 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1-3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та не сплачував його, судові витрати зі сплати судового збору не стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2-10, 12, 47, 72-77, 90, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення з 27.02.2022 по 14.11.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривні.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 14.11.2022 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який на 01 січня 2022 року визначений у розмірі 2481 гривні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22.03.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук