21 березня 2024 року Справа 160/6985/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні пільгового стажу за Списком № 1 за Списком №1 періоди навчання та робити з 01.09.1981 року по 12.08.1984 року (2 роки 11 місяців 12 днів), з 13.08.1984 року по 27.01.1985 року (0 років 5 місяців 15 днів), з 28.01.1985 року по 27.05.1985 року (0 років 4 місяці 0 днів), з 28.05.1985 по 30.04.1986 року (0 років 11 місяців 3 дні), з 01.05.1986 по 01.06.1994 року (8 років 1 місяць 1 день) за листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 10.01.2024 року № 2156-54738/І-01/8-0400/24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання та робити з 01.09.1981 року по 12.08.1984 року (2 роки 11 місяців 12 днів), з 13.08.1984 року по 27.01.1985 року (0 років 5 місяців 15 днів), з 28.01.1985 року по 27.05.1985 року (0 років 4 місяці 0 днів), з 28.05.1985 по 30.04.1986 року (0 років 11 місяців 3 дні), з 01.05.1986 по 01.06.1994 року (8 років 1 місяць 1 день);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.05.2016 року перерахунок пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та виплату пенсії із урахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання та роботи з 01.09.1981 року по 12.08.1984 року (2 роки 11 місяців 12 днів), з 13.08.1984 року по 27.01.1985 року (0 років 5 місяців 15 днів), з 28.01.1985 року по 27.05.1985 року (0 років 4 місяці 0 днів), з 28.05.1985 по 30.04.1986 року (0 років 11 місяців 3 дні), з 01.05.1986 по 01.06.1994 року (8 років 1 місяць 1 день)та з урахуванням проведених платежів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд зазначає, що позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру підлягає сплаті у розмірі 968,96 грн.
При цьому, позивач разом з позовною заявою надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що його доход дуже низький, що підтверджується: довідкою від 14.06.2023 р. №5447 7534 5744 7416; довідкою про доходи №2445 2744 6744 1747 від 14.06.2023 р.; довідкою №F1401804 від 14.06.2023 р.
Суд, вивчивши доводи позивача, зазначені ним у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, письмові докази, подані на підтвердження заявлених тверджень, а також проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення справі за такої умови: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доход; позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
До того ж, ч.2 вищезазначеної статті вказує, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи, подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Так, відповідно до позиції Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо сплати судового збору», визначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Також у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі №815/2320/18 касаційний суд зробив акцент на тому, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, тощо), рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Так, на підтвердження скрутного майнового стану та неможливості сплати судового збору на момент подання даної позовної заяви ОСОБА_1 надав довідку про доходи №3775 8871 7775 9715 за період з січня 2023 р. по січень 2024 р. у загальному розмірі 36142,32 грн. Тобто, за період з січня 2023 р. по грудень 2023 р. загальний розмір становив 33 622,32 грн.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано до суду доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік перед зверненням до суду, оскільки сума судового збору у розмірі 968,96 грн. не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за 2023 рік: 33 622,32 грн. х 5% = 1 681,12 грн.
Отже, розмір судового збору (968,96 грн.) не перевищує 5% розміру доходу позивача за останні 12 місяців, відповідно до довідки, наданої ним.
Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, які зазначені позивачем у заяві, не можуть бути визнані поважними, а тому, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Керуючись статтями 160,161,169,171,241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 968,96 грн. або інших доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька