20 березня 2024 року Справа №160/20070/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/20070/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Парненко В.С.) рішенням від 23.01.2023 у справі №160/20070/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив; визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 29 січня 2020 року за штатною посадою, з якої ОСОБА_1 , звільнено зі служби, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року; зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 29 січня 2020 року за штатною посадою, з якої ОСОБА_1 , звільнено зі служби, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №160/20070/22 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року в адміністративній справі № 160/20070/22 залишено без змін.
28.02.2024 позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення по справі №160/20070/22;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі №160/20070/22.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив про те, що 02.10.2023 ним отримано від Міністерства внутрішніх справ України лист від 15.09.2023 № Ф-23791/49-22770-2023 про направлення довідки від 11.04.2023 № 49/8325 про розмір грошового забезпечення згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі № 160/20070/22. Позивач указує, що у довідці МВС України про розмір грошового забезпечення від 11.04.2023 № 49/8325, в порушення приписів рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 по справі № 160/20070/22, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, зазначено, що за інформацією Головного управління Національної гвардії України (лист від 17 квітня 2023 року № 27/11/4-3830/11) відомості про розмір реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року відсутні, а тому за всіма видами грошового забезпечення у графі «Сума» зазначено - 0,00 грн. Заявник уважає мотиви (доводи) Міністерства внутрішніх справ України щодо відсутності інформації про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії) на 01 січня 2020 року, які отримували військовослужбовці Національної гвардії України є необґрунтованими, оскільки у березні 2018 року при складанні довідки про розмір грошового забезпечення на 01 березня 2018 року для перерахунку пенсії за прирівняною посадою військовослужбовця Національної гвардії України така інформація була надана Національною гвардією України Міністерству внутрішніх справ України. Враховуючи викладене, у січні 2024 року позивач звернувся з листом до Офісу Президента України, яке у подальшому було скеровано для розгляду Міністерству внутрішніх справ України, яке своїм листом від 01.02.2024 № 3239/49-2024 повідомило про те, що відповідно до частини 5 статті 370 КАС України процесуальні питання, пов'язанні з виконанням судових рішень в адміністративних справах, перебувають виключно у компетенції адміністративного суду. Крім того, у листі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2024 № 17439/10419-33-24/20.1 зазначено, що у відділі перебувало виконавче провадження № 71218964 з примусового виконання виконавчого листа № 160/160/20070/22 від 27.02.2023, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у якому відповідно до вимог статей 3, 4 24-27 Закону 07.03.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома. Пунктом 2 постанови зобов'язано було боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів у відповідності до частини шостої статті 26 Закону. У відповідь на постанову державного виконавця, від Міністерства внутрішніх справ України до відділу надійшла заява про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2023 у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду. До заяви було додано копію довідки про розмір грошового забезпечення, виданої на ім'я ОСОБА_1 від 11.04.2023 № 49/8325, що в подальшому надіслана органу пенсійного забезпечення листом від 14.04.2023 № 19037/49-5176-2023, у зв'язку з цим, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 05.05.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 71218964, у зв'язку із фактичним виконанням рішення, яке підлягало виконанню. Заявник уважає, що Міністерством внутрішніх справ України порушено норми Конституції України та Європейської конвенції з прав людини і основоположних прав щодо обов'язковості виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №160/20070/22.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2024 зазначену вище заяву у справі №160/20070/22 (номер провадження 308вр-24/160/20070/22) передано для розгляду судді Парненко В.С.
Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 №98д призначено повторний автоматизований розподіл заяви про встановлення судового контролю у справі №160/20070/22 (номер провадження 308вр-24/160/20070/22).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024, заяву про встановлення судового контролю у справі №160/20070/22 (номер провадження 308вр-24/160/20070/22) передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №160/20070/22 (суддя Кучугурна Н.В.) прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/20070/22; призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №160/20070/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у порядку письмового провадження; запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви з наданням доказів на їх обґрунтування у строк до 19 березня 2024 року включно.
08.03.2024 через систему «Електронний суд» від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023, винесеного у справі № 160/20070/22 МВС, листом від 14.04.2023 (вих. № 19037/49-5176-2023) направлено до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області довідку № 49/3325 від 11.04.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що оскільки у МВС були відсутні відомості щодо розміру грошового забезпечення (з урахуванням складових), яке фактично виплачено військовослужбовцям Національної гвардії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Міністерством було направлено до Національної гвардії України запит щодо зазначених складових (лист МВС від 23.03.2023 № 19037/49-3217-2023). У подальшому, листом начальника фінансово-економічного управління (головного бухгалтера) Національної гвардії України від 17.04.2023 № 27/11/4-35830/11 до МВС було передано інформацію про розміри фактично виплачених основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовців Національної гвардії України станом на 29.01.2020. З урахуванням наданої від Головного управління Національної гвардії України інформації МВС було підготовлено та направлено до територіального Пенсійного фонду довідку № 49/8325 від 11.04.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . З огляду на викладене, МВС вказує про те, що ним виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 160/20070/22 належним чином та в повному обсязі. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки державним виконавцем винесено постанову від 05.05.2023 про закінчення виконавчого провадження № 71218964 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII (постанова є чинною), МВС України виконало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 належним чином та у повному обсязі. На думку відповідача факт належного та повного виконання МВС України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023, винесеного у справі № 160/20070/22, підтверджується компетентним органом - Державною виконавчою службою. У зв'язку з викладеним, Міністерство внутрішніх справ України просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви від 27.02.2024, поданої в порядку статті 382 КАС України в повному обсязі.
Дослідивши подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, письмові пояснення відповідача та матеріали справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, наведеною статтею передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі «Іванов проти України» зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Отже, державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання.
Суд установив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №160/20070/22, залишеним без постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, було зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 29 січня 2020 року за штатною посадою, з якої ОСОБА_1 , звільнено зі служби, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.
Відповідачем була складена та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідка № 49/8325 від 11.04.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року до якої включено наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад 0,0; оклад за військовим званням старший прапорщик - 0,0; надбавка за вислугу років (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням) 0% - 0,0; надбавка за особливості проходження служби (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) 0% - 0,0; доплата за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; надбавка за спортивні звання «заслужений майстер спорту», «майстер спорту міжнародного класу», «заслужений тренер» (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; надбавка за почесні звання «заслужений» або «народний» (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; надбавка за класну кваліфікацію або кваліфікаційну категорію (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; премія (відсоток посадового окладу) 0% - 0,0; усього 0,00% - 0,0.
У довідці вказано, що за інформацією ГУ НГУ (лист від 17 квітня 2023 року №27/11/4-3830/11) відомості про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, відсутні.
З огляду на складення і направлення до органів пенсійного фонду вказаної вище довідки, відповідач стверджує, що ним рішення адміністративного суду у справі №160/20070/22 було виконано.
Проте, суд не погоджується з указаними доводами відповідача і зазначає, що у рішенні у справі №160/20070/22 суд, з-поміж інших, дійшов таких висновків.
З огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд зазначив, що у справі, яка розглядається, прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії відповідно до Постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (стаття 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»);
- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (стаття 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 є меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України від 14.11.2019 № 294-IX на 01.01.2020.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, та у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.
З 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З 29.01.2020, саме з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, у відповідача виник обов'язок та правові підстави для визначення посадового окладу позивача та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши надану відповідачем довідку від 11.04.2023 №49/8325 про розмір грошового забезпечення позивача, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року №160/20070/23, суд дійшов висновку, що вона не відповідає наведеним вище висновкам рішення суд від 23 січня 2023 року у справі №160/20070/23.
До того ж, суд враховує, що матеріали справи містять іншу довідку від 08.02.2021 №22/6-1069, видану Міністерством внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, станом на 05.03.2019, видану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №160/9830/20.
З урахуванням цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що доводи відповідача щодо відсутності інформації про розмір основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, які отримували військовослужбовці Національної гвардії України, є необґрунтованими, оскільки при складанні довідки від 08.02.2021 №22/6-1069 для перерахунку пенсії за прирівняною посадою військовослужбовця Національної гвардії України така інформація була надана Національною гвардією України Міністерству внутрішніх справ України.
До того ж суд враховує, що МВС відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в межах повноважень, передбачених законом, з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників МВС, військовослужбовців Національної гвардії та членів їх сімей, а також працівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр (п.п.31 п.4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Хорнсбі проти Греції зазначено що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожній особі розгляд судом спорів про її цивільні права і обов'язки. У такий спосіб реалізується право на суд, найважливішим аспектом якого є право доступу до правосуддя, тобто право звертатись до суду в цивільних справах. Однак це право стало б ілюзією, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не діючим на шкоду однієї із сторін. Важко уявити, що стаття 6 Конвенції, докладно описуючи надані сторонам процесуальні гарантії - справедливий, публічний, швидкий розгляд, залишила реалізацію судових рішень без захисту. Якщо вважати що стаття 6 Конвенції говорить тільки про доступ до правосуддя і судового процесу, то це, імовірно, привело б до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що договірні держави зобов'язались дотримуватись, коли вони ратифікували Конвенцію. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як невід'ємна частина суду в розумінні статті 6 Конвенції.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23.01.2023 у справі №160/20070/22.
Поряд з цим, суд зазначає, що з огляду на особливості покладених обов'язків згідно з судовим рішенням, можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати, дію на всій території України воєнного стану, відповідач має надати звіт про виконання судового рішення у справі протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Таким чином, заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/20070/22 підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 370, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Установити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 в адміністративній справі №160/20070/22.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати у 60-тиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 в адміністративній справі №160/20070/22.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Попередити відповідача про те, що відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя, серед іншого, може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили 20.03.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 20.03.2024.
Суддя Н.В. Кучугурна