"22" березня 2024 р. Справа153/419/24
Провадження2/153/92/24-ц
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є спадкоємцем після смерті дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер в м.Чернігів.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Зокрема, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутнє зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які посилається позивач; не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження. Крім того, в п. 24 Постанови указано, що суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім цього, як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначивши, що судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа N 2-390/2006.
Проте, всупереч ст.175 ЦПК України, зазначені відомості (відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачем) позовна заява не містить.
В матеріалах справи відсутня письмова обґрунтована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідачем у вказаній справі зазначено територіальну громаду - Ямпільську міську раду Вінницької області, в позовній заяві зазначено про відсутність осіб, які мають право на спадщину та відсутність інших спадкоємців за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак, доказів, які б підтверджували або спростовували ці обставини позивач не зазначила та не надала.
Так, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Також позивач не зазначила в позові та не надала доказів, які підтверджують дату смерті спадкодавця ОСОБА_2 та її родинні відносини із останнім.
Згідно з ч.1 ст.76 та ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач додала до позовної заяви клопотання про витребування доказів, зокрема, просила витребувати з Ямпільського віддіу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відомості про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петрашівка Ямпільського району Вінницької області, смерть якого настала в 2016 році в м.Чернігів Чернігівської області, однак, позивач в своєму клопотанні не вказала які заходи для отримання цього доказу самостійно нею вживалися, а також не надала докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення наведених недоліків, які необхідно усунути шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відомості про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропуском строків для прийняття спадщини, зазначивши докази, які підтверджують такі обставини, зазначити в позовній заяві докази, які б підтверджували відсутність інших спадкоємців за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_2 , зазначити докази, які підтверджують родинні відносини позивача із спадкодавцем ОСОБА_2 , а також вказати дату смерті ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вказаних вимог суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Швець