Справа №: 148/254/24
21 березня 2024 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , студент 3 курсу ВПУ № 41 м. Тульчин, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 290570 від 28.01.2024, ОСОБА_1 28.01.2024 о 11:30 год, по вул. М. Леонтовича, м. Тульчин, Вінницька область, керував транспортним засобом «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1 , без номерного знаку, без переднього бампера, без свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та ОСОБА_2 ЦВНВТ3 та без права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1 (а, б, ґ) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Після надходження справи до Тульчинського районного суду Вінницької області, були вжиті заходи щодо повідомлення останнього про день, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України"
Судом вжито усіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, однак останній не зважаючи на достовірну обізнаність про наявність справи щодо нього у Тульчинському районному суді Вінницької області, не вживав будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), рапорт (а.с. 6), оптичний диск з відеозаписом (а.с. 19), суд встановив наступне.
Частиною 2 статті 126 КУпАП, встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Із копії паспорту вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час вчинення адміністративного правопорушення є неповнолітньою особою (а.с. 4).
Відповідно до ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу
Згідно ч. 2 статті 33 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
В порушення вимог ст. 270 КУпАП та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, встановивши що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, був неповнолітнім, не забезпечив участь його законного представника чи захисника, під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень, хоча в цьому випадку зобов'язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та/або його батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Як неодноразово зазначав Верховний суд та Європейський суд з прав людини (рішення Суду від 27.11.2008 у справі Salduz v. Turkey, заява №36391/02, п.55), право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо зізнавальні показання, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами без забезпечення доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 290570 від 28.01.2024 (а.с. 2), рапорт (а.с. 6), відеозапис (а.с. 19), у якому вбачається, що працівник поліції почав складати протокол без встановлення особи, її анкетних даних, та потім встановивши, що особа є неповнолітньою не забезпечив участь батьків (одного з них) або іншого законного представника при їх складенні.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст. 251, 270 КУпАП, без участі його законного представника чи адвоката, суд визнає, що всі зібрані по справі докази - є недопустимими.
Згідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема порушення права особи на захист.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи недопустимість вищевказаних доказів, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не є доведеною, у зв'язку з чим, провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 2 ст. 126, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: