Справа № 761/6719/24
Провадження № 1-кс/761/4864/2024
15 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023000000000094, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
19 лютого 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023000000000094, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, на майно, тимчасово вилучене 17 лютого 2023 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон іPhone 13 pro з sim НОМЕР_1 ; мобільний телефон іPhone 11 без sim.
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав наведених у ньому.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та слідчий Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладений обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. Крім того, зазначили, що в ході досудового розслідування постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 від 02 травня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу, виконання якої доручено судовим експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, щодо мобільних телефонів, які було вилучено в ході проведення обшуку.
Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023000000000094, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 17 лютого 2023 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон іPhone 13 pro з sim НОМЕР_1 ; мобільний телефон іPhone 11 без sim.
Як убачається зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, метою накладення арешту на майно, є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки доказів, та відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що колегія суддів обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклала арешт на вищезазначене майно.
У той же час, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023000000000094, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 98, 132, 170-173, 174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023000000000094, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1