Справа № 363/383/24
Категорія 35
20 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії, -
15.03.2024 до Подільського районного суду міста Києва згідно з ухвалою Вишгородського районного суду Київської області надійшла на розгляд за підсудністю позовна заява ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №497682 від 19.03.2024, яка була надана на запит суду.
Разом із цим, відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі «Толстой-Милославський» (TolstoyMiloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати електричної енергії, яка надається за адресою АДРЕСА_2 , за відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Таким чином, заявлені вимоги стосуються відносин, що виникли між сторонами з приводу володіння та користування об'єктом нерухомого майна, яким є вищевказаний будинок.
Відповідно до адміністративно-територіального поділу територія місцезнаходження будинку АДРЕСА_2 не відноситься до Подільського районного суду міста Києва, оскільки знаходиться в межах Вишгородського району Київської області.
З урахуванням наведеного, справа за позовом ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії територіально підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що місцезнаходження нерухомого майна, за яким виникла заборгованість з оплати електричної енергії, відноситься за адміністративно-територіальним поділом до Вишгородського району Київської області, справа за позовом ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії підлягає передачі за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області, за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 162, 165, 260, 353-354 ЦПК України,-
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії передати за підсудністю на розгляд Вишгородському районному суду Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 7).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяОлена КОВБАСЮК