Справа № 754/367/24
20 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК ЛІСОВА КАЗКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із вказаним позовом до Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою суду від 19.02.2024 справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 справу передано у провадження судді Ковбасюк О.О.
Під час вирішення питання про прийняття справи до розгляду суддею встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено правило загальної територіальної підсудності, відповідно до якого позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі «Толстой-Милославський» (TolstoyMiloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті внесків та інших платежів, пов'язаних з утриманням багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому знаходиться квартира №15 , яка на праві власності належить відповідачу по справі.
Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються відносин, що виникли між сторонами з приводу володіння та користування об'єктом нерухомого майна, яким є вищевказана квартира.
Відповідно до адміністративно-територіального поділу територія місцезнаходження квартири АДРЕСА_1 не відноситься до Подільського районного суду міста Києва, оскільки знаходиться в межах Деснянського району міста Києва.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано з порушенням правил підсудності, у зв'язку з чим наявні підстави для передачі даної справи за правилом виключної підсудності до суду за місцезнаходженням нерухомого майна, яким є Деснянський районний суд міста Києва.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України,-
Цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
«ЖК ЛІСОВА КАЗКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду міста Києва.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяОлена КОВБАСЮК