07.03.2024 Справа № 756/2724/22
Справа № 756/2724/22
1-кп/756/554/24
07.03.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження №12020000000001037 від 28.10.2020 клопотання прокурора про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - за ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - за ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
представник потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ,
захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
перекладач ОСОБА_12 ,
Оболонським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - за ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - за ч. 3 ст. 146 та ч. 4 ст. 187 КК України, який 10.03.2022 надійшов до суду першої інстанції на розгляд по суті обвинувачення.
20.02.2024 прокурор, посилаючись на те, що 10.03.2024 закінчується строк дії ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.01.2024 про продовження строку тримання під вартою кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , подав клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених на строк 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених підтримав і просив задовольнити, при цьому просив суд зважити на те, що кожному із обвинувачених інкриміновано вчинення злочину, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, а тому просив суд не визначати розмір застави.
Обґрунтовуючи доцільність подальшого утримання кожного з обвинувачених під вартою, прокурор зазначив, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які були наявні як при застосуванні/продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, так і під час обрання/продовження такого виду запобіжного заходу судом в порядку ст. 331 КПК України, не перестали існувати, а інший більш м'який запобіжний захід стосовно кожного з обвинувачених не забезпечить гарантій належної процесуальної поведінки, і саме такий вид запобіжного заходу надасть можливість досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 , діючи в інтересах кожного з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , повністю заперечив проти задоволення клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених і просив змінити запобіжний захід щодо кожного з обвинувачених на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що ризики, заявлені прокурором, є необґрунтованими, а також тим, що перебування обвинувачених у слідчому ізоляторі під час дії воєнного стану загрожує їхньому життю і здоров'ю, оскільки, як зазначає захисник, осіб, що утримуються в СІЗО не виводять в укриття під час повітряних тривог.
Захисник ОСОБА_11 підтримала повністю захисника ОСОБА_10 .
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , кожен окремо, підтримали позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу особу, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення».
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Востаннє 11.01.2024 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під вартою строком до 10.03.2024 включно.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий не є громадянином України, в тому числі з відомостями про сімейний стан, склад сім'ї, стан здоров'я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які, з огляду на стадію судового провадження, на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
При цьому, вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Востаннє 11.01.2024 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою строком до 10.03.2024 включно.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий не є громадянином України, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення відомостей раніше притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім'ї, стан здоров'я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які з огляду на стадію судового провадження на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
Востаннє 11.01.2024 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком до 10.03.2024 включно.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий не є громадянином України, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення відомостей раніше вже притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім'ї, стан здоров'я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які з огляду на стадію судового провадження на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
При цьому, вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Востаннє 11.01.2024 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою строком до 10.03.2024 включно.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурором доведено наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, котрий не є громадянином України, відповідно до повідомлених стороною обвинувачення відомостей раніше притягався до кримінальної відповідальності, враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім'ї, стан здоров'я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які з огляду на стадію судового провадження на даний момент судом не допитані, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Крім того, вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що доказів того, що стан здоров'я останнього не допускає його тримання під вартою суду стороною захисту не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод немає.
Аналізуючи доводи сторони захисту, щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на більш м'який, суд вважає, що стороною захисту не доведено наявності підстав для зміни обраного судом запобіжного заходу на більш м'який, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає, що у даному випадку задля забезпечення виконання завдань кримінального провадження, такі доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобігання процесуальних ризиків у кримінальному провадженні.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Більше того, суд вважає за необхідне й зазначити про те, що дійсно в розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Однак, у цьому кримінальному провадженні, на переконання суду, відомості про існування соціальних зв'язків кожного з обвинувачених (відомості про сімейний стан, склад сім'ї, наявність посвідок на тимчасове проживання на території України, наявність місця проживання та/або наявність підтверджених джерел доходу, перебування на утриманні дружин та дітей), враховуючи обсяг та характер висунутого обвинувачення кожному з обвинувачених, не є тим стримуючим фактором для запобігання ризикам, про наявність яких зазначає прокурор, що неодноразово було попередньо перевірено судом та не знайшло свого підтвердження, так як не було доведено поза розумним сумнівом, що вказані обставини виключають можливість кожного з обвинувачених, кожен з яких не є громадянином України та може вільно покинути територію країни та/або переховуватися як на території так і поза межами території України, тобто переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, та в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні.
Потерпілий та свідки у кримінальному провадженні, показання яких суд безпосередньо сприймає під час судового провадження кримінального провадження, судом не допитані з огляду на стадію дослідження доказів, а тому ризик незаконного впливу на вказаних учасників продовжує існувати, так як такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й під час судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від потерпілого та свідків і дослідження їх судом. Перебування потерпілого за межами України не виключає можливості вплинути на його показання іншим чином, оскільки з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого лише актуалізується, так як, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, обвинуваченим відомо зміст показань потерпілого та свідків на стадії досудового розслідування, що свідчить про велику ймовірність реалізації цього ризику.
При цьому, згідно ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (частина 1). Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (частина 2).
При цьому, відповідно до частини 3 вказаної норми критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частиною 4 передбачено, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Враховуючи вищевказані положення ст. 28 КПК України, суд приходить до висновку, що під час судового провадження даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та/або процесуальне рішення виконуються та/або приймаються судом в розумні строки, оскільки, на переконання суду, дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, враховуючи кількість обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, а також кількість письмових матеріалів кримінального провадження, кількість його учасників, особливостей обставин вчинення кримінальних правопорушень у сукупності з обсягом та специфікою процесуальних дій, необхідних для вчинення в суді під час судового провадження кримінального провадження.
Крім того, незважаючи на те, що за загальними правилами однією з підстав для обрання/продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, та в контексті ч. 1 ст. 178 КПК України судом мають враховуватися, серед іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд звертає увагу на те, з огляду на стадію кримінального провадження, в якому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , кожному окремо, вже висунуто обвинувачення і триває судовий розгляд у суді першої інстанції, доводи сторони захисту про відсутність у діях складу інкримінованих злочинів та/або неправильну кваліфікацію дій кожного з обвинувачених, як підставу для зміни запобіжного заходу, не можуть бути предметом оцінки суду на цій стадії кримінального провадження, оскільки фактичні обставини кримінального провадження та правова кваліфікація інкримінованих злочинів є предметом перевірки під час судового провадження кримінального провадження в суді першої інстанції, і на даний час суд знаходиться на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, яким судом буде надано правову оцінку в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення, а відтак вказані питання не можуть бути предметом оцінки суду під час розгляду клопотання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, а оцінює лише наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким же чином, суд не бере до уваги доводи сторони захисту про часткове відшкодування обвинуваченим ОСОБА_4 завданої потерпілому шкоди в солідарному порядку (12 000 дол. США) як підставу для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Дійсно в матеріалах справи міститься копія розписки представника потерпілого ОСОБА_14 про те, що 30.03.2023 останній отримав вказану суму грошей у рахунок часткового відшкодування завданої шкоди, про яку йдеться в цивільному позові, однак такі обставини судом не перевірялися з огляду на стадію дослідження доказів, а саме дослідження невід'ємних додатків (відеозаписів, здійснених під час проведення слідчих (розшукових) дій).
Доведеність обставин, що мають значення для вирішення цивільного позову, перевірку таких обставин доказами, на які містяться посилання в цивільному позові, судом не здійснено, знову ж таки, потерпілий у кримінальному провадженні не допитувався, водночас в разі підтвердження доказами таких обставин, вони підлягають урахуванню судом під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою стосовно кожного з обвинувачених.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183, статей 199, 331 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованих діянь, не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Доведеність винуватості кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів судом під час розгляду вищевказаних клопотань не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення за результатами судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 199, 315, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 05.05.2024 включно.
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 05.05.2024 включно.
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 05.05.2024 включно.
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 05.05.2024 включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1