Справа № 299/7758/23
Іменем України
22 березня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 09 січня 2024 року (у складі судді Трагнюка В.Р.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у листопаді 2023 р.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
На обґрунтування позовних вимог указала, що укладений 01 березня 2016 р. шлюб між сторонами шлюб розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 07 лютого 2023 р. Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Починаючи із червня 2022 р. відповідач не утримує своїх дітей, які знаходяться на повному утриманні позивача.
Позивачеві відомо, що відповідач щоденно отримує дохід, оскільки є найманим робітником.
Рішенням Виноградівського районного суду від 09 січня 2024 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 4 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 14.11.2023 р. і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
ОСОБА_1 просить змінити це рішення у частині стягнення із нього на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і визначити розмір аліментів по 1700 грн. на кожну дитину щомісяця (у загальному 3400 грн. у місяць), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Змінити це рішення у частині стягнення судового збору, застосувавши вимоги пропорційності згідно з ст.141 ЦПК України. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-до позовної заяви не надано жодних доказів витрат на дітей, невідомо де знаходяться діти, чи навчаються;
-рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях щодо можливостей відповідача;
-позивач не довела передбачених законом причин, які б служили підставою для стягнення аліментів у такому значному та непосильному для відповідача розмірі;
-відповідач не має постійного доходу та заробітку, заробітки мають мінливий характер, має місце збільшення навантаження обов'язків по утриманню батьків, оскільки вони є непрацездатними особами пенсійного віку, мати відповідача є особою із інвалідністю.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відтак, розгляд цієї справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі по 4000 грн. на кожну дитину суд виходив із того, що відомості про працевлаштування відповідача відсутні. У той же час ці обставини не можуть слугувати для визначення розміру аліментів у мінімальному розмірі, оскільки відповідач є працездатним, у зв'язку з чим з відповідача належить стягувати аліменти у розмірі по 4000 гривень на кожну дитину щомісячно.
У цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - зміні, з таких мотивів.
Колегія суддів не може повністю погодитися із висновком суду першої інстанції у цій частині.
Суд першої інстанції встановив, що сторони по справі є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Шлюб між сторонами розірвано, що стверджується рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області, справа № 299/7023/22 від 07 лютого 2023 року (а.с.11-13). За обставинами позову, письмовими доказами у справі, спільні діти сторін проживають з позивачем та перебувають на її повному утриманні (а.с.1-2). Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дітей. Відповідач ухиляється від належного виконання свого обов'язку щодо утримання дітей. Дані, які б свідчили про офіційне працевлаштування відповідача на час вирішення судом спору у справі відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн.
Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Позивач, пред'являючи вимогу про стягнення із відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей у розмірі 5000 грн. на кожну дитину, не довела, що відповідач має хоч якийсь дохід, який дозволяє йому сплачувати аліменти в такому розмірі. Стягнувши із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 4000 грн. на кожного, суд жодним чином не обґрунтував такий розмір аліментів.
Пред'являючи позов, позивач не надала доказів, що доньки перебувають на її утриманні або проживають із нею, відвідують якісь навчальні заклади, не довела хоча б приблизний розмір витрат, який необхідний для мінімального забезпечення доньок, щоб можна було орієнтуватися на розмір аліментів необхідний для стягнення із відповідача, враховуючи той принцип, що брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Цього не встановив і суд першої інстанції.
У матеріалах справи є докази, що відповідач не має за собою зареєстрованого права власності на нерухоме майно (а.с.31).
Тобто, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти в розмірі, заявленому позивачем - 5000 грн., і в розмірі, присудженому судом першої інстанції - 4000 грн.
Однак, колегія суддів критично оцінює доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі.
Довід апеляційної скарги про те, що відповідач не має постійного доходу та заробітку, заробітки мають мінливий характер, не доводиться належними та допустимими доказами, наприклад відповідач міг подати довідку з Центру зайнятості, що він перебуває на обліку, як безробітній і отримує відповідні виплати, однак таких доказів матеріали справи не містять, як і не містять, наприклад, банківська виписка з будь-яких рахунків відповідача, яка б дала змогу встановити матеріальний стан сторін. Тобто, відповідачем не доведено, що він спроможний сплачувати аліменти на утримання доньок саме в розмірі по 1700 грн. на кожну дитину щомісячно.
Наявність батьків пенсіонерів, мами - особи з інвалідністю, само собою не підтверджує, що вони знаходяться на утриманні відповідача, для підтвердження цього також необхідно подавати відповідні документи, що відповідачем зроблено не було.
Також не доведено несення яких-небудь витрат по утриманню свого житла, сплати комунальних послуг, тощо.
Відповідач зобов'язаний утримувати своїх дітей, позивач як мама дітей потребує матеріальної допомоги для їх утримання, а відповідач, який є працездатною особою, зобов'язаний допомагати позивачеві утримувати їх спільних дітей.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у частині стягнення аліментів на дітей у розмірі по 4000 грн. через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права належить змінити, стягнувши з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 14.11.2023 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційна вимога відповідача про пропорційне стягнення із нього судового збору за подачу позовної заяви в дохід держави на підставі ст.141 ЦПК України задоволенню не підлягає, оскільки це мінімальний розмір за подачу позовної заяви майнового характеру.
Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.3,4 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2.Рішення Виноградівського районного суду від 09 січня 2024 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції: «Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 14.11.2023 року і до досягнення дітьми повноліття».
3.Решту рішення Виноградівського районного суду від 09 січня 2024 року залишити без змін.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
5.Повне судове рішення складено 22 березня 2024 р.
Судді: