вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.03.2024 Справа № 904/898/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Жовті Води, Кам"янський район, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі
Позивач-1 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро
Позивач-2 Міністерство освіти і науки України, м.Київ
до Верхньодніпровської міської рада, м.Верхньодніпровськ, Кам"янський район, Дніпропетровська область
про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельну ділянку, площею 29 га
Представники:
Від прокуратури: Вороновська О.В., посвідчення №069881, прокурор
Від Позивача -1: представник не з'явився
Від Позивача -2: представник не з'явився
Від Відповідача: представник не з'явився
Третя особа: Гришанков В.Л., довіреність від 22.01.2024, вільний слухач
1. Короткий зміст позовних вимог
Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області, м.Жовті Води, Кам"янський район, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Позивача-1 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро та Позивача-2 Міністерство освіти і науки України 29.02.2024 року через "Електронний суд" звернулася з позовом до Верхньодніпровської міської рада (далі-Відповідач), в якому просить суд:
визнати незаконним та скасувати рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" № 202-5/ІХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 29,0875 га, кадастровий номер 1221085500:01:089:0016;
скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 29,0875 га, (кадастровий номер 1221085500:01:089:0016), номер запису про право власності/довірчої власності: 41940023, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428);
стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800).
В обґрунтування позову прокуратура посилається на незаконно прийняте рішення Верхньодніпровською міською радою від 11.03.2021 № 202-5/ІХ "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність". Також прокуратура посилається на незаконність державної реєстрації земельної ділянки площею 29,0875 га (кадастровий номер 1221085500:01:089:0016), номер запису про право власності/довірчої власності: 41940023, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
04.03.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2024 о 11:00 год.
04.03.2024 ухвалою суд залучив Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача.
13.03.2024 через "Електронний суд" Позивач-2 подав додаткові пояснення щодо суті спору (арк.с. 68-71).
19.03.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.03.2024 о 11:00 год.
Позивач-1, Позивач-2 та Відповідач в судове засідання призначене на 19.03.2024 не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (арк.с. 63, 64).
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки Позивач-1, Позивач-2 та Відповідач поінформовані про судове засідання належним чином, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Позивача-1, Позивача-2 та Відповідача.
В судовому засіданні 19.03.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
18.03.2024 канцелярія суду зареєструвала заяву Відповідача (арк.с. 80-83), в якій Відповідач просить суд прийняти визнання Верхньодніпровською міською радою позовних вимог органу прокуратури - про визнання незаконним та скасування рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження актів приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» №202-5/ІХ від 11.03.2021 року, (в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 29,0875 га, кадастровий №1221085500:01:089:0016) та про скасування державної реєстрації права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади в особі Верхньодніпровської міської ради на земельну ділянку площею 29,0875 га, кадастровий №1221085500:01:089:0016, номер запису про право власності/довічної власності: 41940023 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДР11ОУ 39835428);
при ухвалені судового рішення, в частині розподілу судових витрат між сторонами справи, застосувати положення ч.1 ст. 130 ГПК України;
судовий розгляд даної справи пронести без участі представника Верхньодніпровської міської ради.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.08.1992 (зв.арк.с. 24, арк.с. 25-26), виданого головою Верхньодніпровської районної ради народних депутатів, Професійно-технічному училищу №80 м.Верхньодніпровська (СПТУ-80) передано у постійне користування 222,3 га землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення учбового сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до п. 1.2. Статуту ДПТНЗ "КЦППРКБА" (арк.с. 27-36), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 307 від 24.02.2017, згідно із наказом Міністерства освіти і науки України від 03.03.2007 №178 "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області" Професійно-технічне училище № 24 м.Дніпродзержинська реорганізовано шляхом зміни типу та перейменовано на Державний професійно-технічний навчальний заклад "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", який відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2009 №70 "Про припинення юридичної особи професійно-технічного училища №80 м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області" реорганізовано із збереженням повного найменування шляхом приєднання до нього Професійно-технічного училища № 80 м. Верхньодніпровська.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2016 №1452 "Про зміну назви професійно-технічних навчальних закладів м.Кам'янське" Державному професійно-технічному навчальному закладу "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" змінена назва та встановлено повне найменування: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:089:0016, площею 29,0875 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 13.12.2017 зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України, з цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей (зв.арк.с. 36, арк.с. 37).
Цієї ж дати 13.12.2017 зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:089:0016 за ДПТНЗ "КЦППРКБА" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, номер 569, виданого 19.08.1992 Верхньодніпровською районною радою народних депутатів.
Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 85500:01:089:0016, площею 29,0875 га, належала до державної власності та перебувала у постійному користуванні ДПТНЗ "Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", з цільовим призначення для ведення дослідних і навчальних цілей.
У той же час, встановлено, що у процесі децентралізації та передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність вищевказана земельна ділянка неправомірно включена до складу земель комунальної власності відповідної територіальної громади.
Так, 11.05.2021 право державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:089:0016 припинено та зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Верхньодніпровською міською радою, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:089:0016 відбувся у зв'язку з наступними обставинами.
Згідно з наказом ТУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ (зв.арк.с. 18) та акту приймання-передачі від 26.01.2021 з додатком до нього (арк.с. 19-21) було передано у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради (Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам'янського району Дніпропетровської області) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9875,1424 га на території Верхньодніпровської міської ради (Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам'янського району Дніпропетровської області).
Вказаний наказ видано ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 №38-ОТГ зокрема на підставі клопотання виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.12.2020 № 1841.
Рішенням Верхньодніпровської міської ради №202-5/ІХ від 11.03.2021 затверджено вищевказаний акт приймання-передачі та прийнято в комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, земельні ділянки загальною площею 9875,1424 га, зазначені в акті приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021, та на підставі чого у подальшому проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказані земельні ділянки.
Разом з тим, встановлено, що до загального обсягу переданих на підставі вищевказаного наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 6.01.2021 № 38-ОТГ та акту приймання-передачі від 26.01.2021 з додатком до земельних ділянок у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради передано, зокрема, земельну ділянку площею 29,0875 га (кадастровий номер 1221085500:01:089:0016), яка перебуває на праві постійного користування ДПТНЗ "КЦППРКБА" з цільовим призначенням «для ведення дослідних і навчальних цілей.
Право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2021 (номер запису про право власності/довірчої власності: 41940023).
Так, прокуратура в позові зазначає про те, що вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 №38-ОТГ та акт приймання-передачі від 26.01.2021, а також рішення Верхньодніпровської міської ради №202-5/ІХ від 11.03.2021 "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" (арк.с. 22) є незаконними в частині передачі із державної в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1221085500:01:089:0016, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
5.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3. 4 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи Іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та Інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У п.п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
Таку саму позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.
Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких Інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України). Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз положень ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
Так, в дані справі, порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягала передачі у комунальну власність, внаслідок порушення Відповідачами норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з ч.1 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Частиною 2 статті 324 Земельного кодексу України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що право державної власності на землю набувається І реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1302 від 09.12.2021 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної Інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Пунктом 50 вищезазначеного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно з п.1, п.п. 17 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру №603 від 23.12.2021, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.
Підпунктом 29 п. 4 вищезазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, в тому числі за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передає центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:
функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист прав власності;
функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18 та від 25Л0.2019 у справі № 13/199/19 та інших.
Таким чином, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та право державної власності на неї повинно реалізуватися державою через органи Держгеокадастру і відповідно захист інтересів держави у цій сфері має здійснюватися цими органами. Органом, що здійснює розпорядження зазначеною земельною ділянкою державної форми власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Як зазначалось вище земельна ділянка кадастровий номер 1221085500:01:089:0016 є об'єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, знаходиться у постійному користуванні державного навчального закладу, відноситься до його матеріально-технічної бази і використовується у навчальному процесі.
Пунктом «в» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України,
Земельні ділянки, як і інші об'єкти матеріально-технічної бази закладів освіти (будівлі, споруди, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності) призначені для забезпечення виконання закладом вимог і стандартів освіти та ліцензійних умов.
Частиною 3 статті 80 Закону України «Про освіту» передбачено, що основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.
Отже, порушення порядку переходу сільськогосподарських земель державної форми власності, які використовувалися у навчальних цілях ДПТНЗ «КЦППРКБА», у комунальну власність може призвести до їх нецільового використання або передачі у приватну власність громадянам без збереження їх цільового призначення.
Тому у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави у сфері земельних відносин, а також у сфері охорони права громадян на освіту шляхом недопущення вибуття із державної власності земельної ділянки для навчальних І дослідних цілей.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.
Відповідно до підпункту 89 пункту Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014 (далі Положення), Міністерство освіти і науки України (далі-МОН) здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно з підпунктом 3-4 пункту 5 Положення МОН з метою організації своєї діяльності контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.
Як вже зазначалось, до переходу у комунальну власність право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:089:0016 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України. Водночас, жодних даних щодо надання дозволу Міністерством освіти і науки України на передачу зазначеної земельної ділянки у комунальну власність відсутні.
Таким чином, враховуючи, що у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави пов'язанні з незаконним вибуттям із державної власності земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей, що належить на праві постійного користування державному навчальному закладу другим уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Міністерство освіти і науки України.
Так, Дніпропетровською обласною прокуратурою, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, направлено запит за №24-1024 вих-22 від 01.11.2022 (арк.с. 13-14) на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання інформації щодо підстав зміни форми власності (з державної на комунальну), зокрема, земельної з кадастровим номером 1221085500:01:089:0016, яка на праві постійного користування належить ДПТНЗ «КЦППРКБА».
З інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.11.2022 №10-4-0.61-5040/2-22 (арк.с. 15) прокуратурі повідомлено, у тому числі, що заходи претензійно-позовного характеру з порушених у запиті питань Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вживались.
Враховуючи, що Головне управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не повідомило прокуратуру про намір здійснювати захист інтересів держави порушених неправомірним вибуттям земельної ділянки із державної власності, Жовтоводською окружною прокуратурою відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено повідомлення від 06.02.2024 №55-447ВИХ-24 (зв.арк.с. 49, арк.с. 50).
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вже обізнано з тим фактом, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності, проте жодного заходу реагування ним вжито не було.
При цьому прокуратурою з огляду на приписи ст. 122 Земельного кодексу України вказаним органам державної влади, які у спірних правовідносинах виконують функцію розпорядника сільськогосподарськими землями державної форми власності, запропоновано вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави шляхом подання позову.
Ураховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про порушення прав держави як власника спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення та беручи до уваги формальний характер наданих на запит прокуратури відповідей, можна дійти обґрунтованого висновку про те, що невжиття цими компетентними органами заходів до повернення спірної земельної ділянки у державну власність шляхом пред'явлення відповідного позову має кваліфікуватися як бездіяльність цих органів.
Про необхідність вжиття заходів направлених на захист інтересів держави пов'язаних з незаконним вибуттям із державної власності земельної ділянки освітнього призначення, яка належить до матеріально-технічної бази державного навчального закладу прокуратурою ґрунтовно поінформовано Міністерство освіти і науки України.
Листом від 12.01.2023 за вих. №24-39 вих.23 (зв.арк.с.46, арк.с. 47) Дніпропетровська обласна прокуратура направила запит на адресу Міністерства освіти І науки України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому повідомило, що право власності на земельну ділянку з кадастровими номером 1221085500:01:089:0016, що закріплена за ДПТНЗ «КЦППРКБА» на праві постійного користування, та було зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України перейшло до комунальної власності всупереч вимогам законодавства. Також прокурор просив надати інформацію стосовно надання Міністерством освіти і науки України дозволу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на передачу з державної в комунальну власність вказаної земельної ділянки освітнього призначення, а також про вжитті заходи претензійно - позовного характеру направлені на захист порушених інтересів держави.
Міністерством освіти і науки України відповіді на запит прокуратури до теперішнього часу не надало.
З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що прокурором дотримано встановленого законом порядку представництва в суді, правильно та обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Міністерства освіти і науки України.
5.2. Щодо спору по суті
Згідно з п. п. «б», «в» ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є зокрема:
територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Частиною 1 статті 374 ЦК України також передбачено, що суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч.4 ст. 374 ЦК України права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.
Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Частиною 2 статті 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Статтею 173 Земельного кодексу України передбачено, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до частини третьої цієї статті включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 173 Земельного кодексу України встановлено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межі відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Отже, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що частина четверта статті 173 Земельного кодексу України містить певні обмеження щодо земель державної власності, які можуть переходити у власність територіальної громади при зміні меж населеного пункту, зокрема, це стосується земель, які не можуть передаватися у комунальну власність.
Згідно з частиною 5 статті 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі зокрема їм передачі земель державної власності.
Відповідно до ч.2 ст.117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать зокрема земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.
Пунктом 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Закон № 5245-V1 від 06.09.2012 із змінами) передбачено, що з дня набрання чинності цим законом (з 01.01.2013 року) у державній власності залишаються, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
Згідно з п. ж, п. з ч.4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також власного статуту затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №307 від 24.02.2017 (далі - Статут), ДПТНЗ «КЦППРКБА» є державною організацією (установою, закладом), засновником якого є Міністерство освіти і науки України.
Згідно з п.7.9 Статуту - майно ДПТНЗ «КЦППРКБА», в тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об'єкти є об'єктами державної власності, що закріплюється за навчальним закладом на праві оперативного управління.
Разом з тим, відповідно до листа ДПТНЗ «КЦППРКБА» №518 від 09.11.2022 (арк.с. 24), питання щодо передачі вищевказаної земельної ділянки із державної в комунальну власність закладом освіти не порушувались.
Такими чином, ДПТНЗ «КЦППРКБА» є державною установою, яка належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні ДПТНЗ «КЦППРКБА» на підставі державного акта від 19.08.1992.
З вищенаведеного вбачається, що включення ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання - передачі із державної у власність Верхньодніпровської міської ради (затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 №38-ОТГ) земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:089:0016, площею 175 га, яка на праві постійного користування закріплена за державним закладом, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що призвело до незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на землю.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладені обставини, а також визнання Відповідачем позову, суд вважає, що позовні вимоги Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Жовті Води, Кам"янський район, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Позивача-1 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро та Позивача-2 Міністерство освіти і науки України є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.
7. Щодо судового збору
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача за виключенням суми, яка підлягає поверненню Позивачеві з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Жовті Води, Кам"янський район, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Міністерства освіти і науки України до Верхньодніпровської міської рада задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати рішення п'ятої сесії дев'ятого скликання Верхньодніпровської міської ради "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" № 202-5/ІХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 29,0875 га, кадастровий номер 1221085500:01:089:0016.
Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 29,0875 га, (кадастровий номер 1221085500:01:089:0016), номер запису про право власності/довірчої власності: 41940023, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428).
Стягнути з Верхньодніпровської міської рада (51600, Дніпропетровська область, Кам"янський район, м.Верхньодніпровськ, пр.Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 04052595) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА 228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.), який сплачений за платіжною інструкцією №236 від 09.02.2024, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 22.03.2024
Суддя Н.Б. Кеся