Єдиний унікальний номер: 343/653/24
Номер провадження: 1-кс/343/173/24
про арешт майна
22 березня 2024 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 30.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091160000117, кваліфікованого, за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України,-
слідчий СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучено гроші в сумі 3000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, серією та номером: ЗД1594172, ЛИ4924914, ВД3185986, ВВ3828496, ЗГ2998989, УГ6057133.
Клопотання про арешт майна обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції № 1(м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024091160000117 від 20.03.2024, за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 20.03.2024 у відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, поступило повідомлення від поліцейського СРПП цього ж відділення поліції ОСОБА_5 , про те, що під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення в м. Долина, по вулиці Героїв України, перебуваючи в салоні службового автомобіля марки Mitsubishi, номерний знак: НОМЕР_1 , громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , з метою не притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення надав неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень, які поклав на підлокітник між передніми сидіннями.
20.03.2024 проведено огляд місця поліції та в салоні із підлокітника автомобіля марки Mitsubishi, номерний знак: НОМЕР_1 , вилучено гроші в сумі 3000 грн. купюрами номіналом по 500 гривень, серією та номером: ЗД1594172, ЛИ4924914, ВД3185986, ВВ3828496, ЗГ2998989, УГ6057133.
Опитано ОСОБА_6 , який повідомив, що він дійсно надав працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 3000 грн.. Гроші залишив в салоні службового автомобіля на підлокітнику та покинув салон автомобіля.
20.03.2024 відповідно до постанови про визнання речовим доказом, вище перелічені речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки, вище переліченні гроші в сумі 3000 грн. є грошима, які використовувалися під час пропозиції та надання неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонував таку вигоду, а тому мають значення у кримінальному провадженні для доказування факту та обставин події та їх слід використовувати у кримінальному провадженні, як доказ речові докази, що підтверджують факт та обставин, що підлягають встановленню у ході досудового розслідування.
В судове засідання слідчий СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 не прибув, зазначивши в клопотанні, що просить розгляд проводити без його участі.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився.
Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до переконання про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області доведено, що вищевказані транспортні засоби являються речовими доказами в кримінальному провадженн,і відомості про яке внесено 30.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091160000117, кваліфікованого, за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, про що свідчить постанова про визнання майна речовими доказами від 20.03.2024. Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.167 та ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно
підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Виходячи з викладеного, приходжу висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт в даному випадку є необхідний для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а саме збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз, що достатньою мірою відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 - задоволити.
Накласти арешт на вилучені гроші в сумі 3000 гривень, купюрами номіналом по 500 гривень, серією та номером: ЗД1594172, ЛИ4924914, ВД3185986, ВВ3828496, ЗГ2998989, УГ6057133.
Позбавити права на відчуження, розпорядження та/або користування арештованим майном, особам, які наділені правами на вищевказані дії.
Копію ухвали негайно вручити слідчому.
Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Долинського районного суду ОСОБА_1